Зразок роботи
Вступ
Актуальність теми. Процес правового впливу починається з визначення мети та закінчується досягненням певного результату. Цілі, передбачені законодавством, можуть бути реалізованими або нереалізованими, що дає підставу стверджувати про ефективність або неефективність правового регулювання. У загальній теорії права проблема ефективності правових норм розробляється порівняно недавно. На жаль, більшість досліджень носять фрагментарний характер. Існують наукові розробки щодо ефективності норм шляхом зіставлення юридичної мети з реальними результатами реалізації закону, дієвості норм, їх відповідності суспільним відносинам, які вони регулюють, та ін.
Мета роботи полягає у комплексному та об'єктивному дослідженні основних факторів, які визначають ефективність правових норм
Поставлена мета зумовлює необхідність вирішення наступних завдань:- розглянути право як систему соціальних норм; - з’ясувати фактори ефективності правових норм.
Об’єктом дослідження є правова норма як соціально-правове явище.
Предметом дослідження є фактори ефективності правових норм.
Методи дослідження. Основою роботи є діалектичний метод пізнання. Крім цього загального методу пізнання для досягнення поставленої в роботі мети були використані наступні методи: 1) формально-догматичний (юридичний) – при з’ясуванні нормативного змісту окремих положень науки соціології права щодо норми права; 2) системно-структурний – для поглибленого дослідження і співставлення окремих нормативних положень, які пов’язані зфакторами ефективності правових норм.
Стан дослідження. Для всебічного та повного дослідження питання були використані наукові праці таких вчених якГуменюк І.О., Легка О.В., Матвеева Ю. І.,Примуш М.В.та ін.
1. Право як система соціальних норм
Соціальні норми – це правила поведінки загального характеру, ефективна дія яких у суспільстві забезпечується засобами соціального впливу [5, с. 95].
У суспільстві діють різні види соціальних норм, які можуть бути класифіковані:1) за змістам регульованих відносин – на політичні, економічні, організаційні, сімейні тощо;2) за формами встановлення і засобами забезпечення – на норми права, норми моралі, звичаї, релігійні та корпоративні норми;3) за способами зовнішнього вираження – на усні та письмові [5, с. 95].
За визначенням О. Ф.Скакун норма права - це загальнообов'язкове правило поведінки, сформоване в суспільстві відповідно до визнаної в ньому справедливої міри свободи і рівності та формально визначене (встановлене чи санкціоноване) і забезпечене державою з метою регулювання, охорони та захисту суспільних відносин. Зазначимо, що природні права людини, якщо вони не закріплені у формах права (тобто формально не визначені), є також чинними правом і підлягають забезпеченню державою так само, як і інші норми права[8, с. 212].
Право носить нормативний характер, тобто наказує чи забороняє ті або інші вчинки, ту або іншу поведінку. Його настанови відрізняються загальністю й обов'язковістю для всіх членів суспільства, знеособленістю, чіткістю і визначеністю. Право — застосування рівного масштабу до різних соціальних суб'єктів в однакових ситуаціях. Цим нормативне регулювання відрізняється від індивідуального, пов'язаного з разовим персональним регулюванням у конкретній ситуації і не носить тому нормативного характеру, тобто характеру загальних правил [6, с. 178].
Право — це не проста і не довільна сукупність соціальних норм, а їх складна і досить струнка система, що відрізняється своєю цілісністю і структурованістю [6, с. 178].
Право — система не всяких соціальних норм, а тільки тих, які забезпечені загрозою застосування санкцій збоку держави.
Магістр