Зразок роботи
Вступ
У сучасних умовах науково-технічного прогресу чітко виділяється тенденція комп’ютеризації, створення розгалужених систем обробки даних, що включають електронно-обчислювальні машини (комп’ютери) системи і комп’ютерні мережі. Комп’ютеризація охоплює практично усі сторони життя суспільства та держави в цілому, від контролю за повітряним і наземним транспортом, до вирішення проблем національної безпеки. Постійно збільшується кількість користувачів глобальної інформаційної мережі Інтернет.
З появою та розвитком всесвітньої мережі Інтернет з’явився і новий вид злочинності – кіберзлочинність, який з кожним роком набирає свої оберти і несе за собою серйозні, а часом, невідворотні наслідки. Особлива увага приділяється кіберзлочинності, оскільки величезний технічний потенціал і безмежні можливості Інтернет все частіше в сучасних умовах можуть бути використані в злочинних цілях. Дії кіберзлочинців стають все більш майстерними, що становить реальну проблему для суспільства.
Одним із комп’ютерних злочинів (кіберзлочинів) і самим найнебезпечнішим на сьогоднішній день для суспільства, є такий вид злочину як тероризм (кібертероризм).
Об’єктом дослідження виступають суспільно небезпечні відносини, що виникають унаслідок вчинення комп’ютерного тероризму.
Предметом дослідження являється глобальна інформаційна мережа Інтернет.
Мета роботи полягає у повному та всебічному висвітленні поняття та наданні загальної характеристики кібертероризму, а також дослідженні наявної практики протидії з такому виду злочину.
1. Поняття та загальна характеристика кібертероризму
Історія сучасного тероризму сягає своїм корінням далеко в глибину століть, проте питання, пов'язані з чітким поняттям тероризму та його різновидами донині викликають дискусії в наукових колах і поки не знайшли остаточної відповіді. Можна переконливо говорити лише про те, що безглуздо боротися з тероризмом, не маючи навіть найменшого уявлення про нього, умови і причини його виникнення, види і сучасні прояви [3, С.118].
Слово тероризм походить від латинського «terror», яке в перекладі на українську мову означає «страх» чи «жах» [13, С.66].
У наш час з’являються нові форми тероризму, такі як ядерний, біологічний, хімічний, екологічний, психологічний та комп’ютерний (кібернетичний) тероризм. Останній, з огляду на масову інформатизацію суспільства, несе одну з найбільших і найсерйозніших загроз людству [3, С.118].
У 1998 році 12-річний хакер проник у комп’ютерну систему, яка контролювала водоспуск дамби Теодора Рузвельта в Арізоні. Небезпека його дій полягала в тому, що у разі відкриття зливних воріт дамби вода могла затопити міста Темп (Tempe) і Месе (Mesa) із загальною чисельністю населення в 1 мільйон людей. Оцінка даного факту призвела до появи таких термінів, як «Інтернет-тероризм», «комп’ютерний тероризм», «кібертероризм». Крім того, це показало, що найуразливішою до кібератак є сама мережа Інтернет, оскільки її ключові вузли доступні з будь-якої точки світу [5, C.5].
Твердження «кібертероризм» утворено злиттям двох понять: «кібер» («кіберпростір») і «тероризм». У літературі все частіше зустрічаються терміни «віртуальний простір», «віртуальний світ». Беручи за основу поняття тероризму і поєднання його з віртуальним простором, можна вивести таке визначення: кібертероризм – це комплексна модель, що виражається в навмисній, політично вмотивованій атаці на інформацію, оброблювану комп'ютером і комп'ютерними системами, що створює небезпеку для життя чи здоров'я людей або настання інших тяжких наслідків, якщо такі дії були вчинені з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації військового конфлікту [4, C.61].
Незважаючи на начебто розгалужену систему термінів, що описують безпекове поле «кіберпростору», критичною залишається проблема їх нормативного визначення, передусім самого поняття «кіберпростір» [8, C.11].
