0 800 330 485
Працюємо без вихідних!
Гаряча лінія
Графік роботи
Пн - Пт 09:00 - 20:00
Сб - Нд 10:00 - 17:00
Пишіть в чат:
Для отримання інформації щодо існуючого замовлення - прохання використовувати наш внутрішній чат.

Щоб скористатися внутрішнім чатом:

  1. Авторизуйтеся у кабінеті клієнта
  2. Відкрийте Ваше замовлення
  3. Можете писати та надсилати файли Вашому менеджеру

Політико – правові ідеї Стародавнього Китаю (ID:1105897)

Тип роботи: реферат
Дисципліна:Право, юридичні
Сторінок: 14
Рік виконання: 2013
Вартість: 130
Купити цю роботу
Зміст
Вступ……………………………………………………………………………. 1.Конфуціанство……………………………………………………………… 2.Даосизм……………………………………………………………………. Висновки…………………………………………………………………… Література………………………………………………………………………
Не підійшла ця робота?
Ви можете замовити написання нової роботи "під ключ" із гарантією
Замовити нову
Зразок роботи
Вступ Перед написанням даної контрольної роботи з історії вчень про державу і право, на тему: « Політико - правові ідеї Стародавнього Китаю», перш за все потрібно виявити об’єкт та мету дослідження роботи. Об'єктом дослідження Стародавній Китай. В свою чергу, метою дослідження є повне і змістовне викладення питань політико-правових ідей Стародавнього Китаю ( конфуціанства, даосизму). ІІ тисячоліття до нашої ери – виникнення Китаю. Концепція божественного походження царської влади. Перший легендарний імператор Китаю Хуан – ді вважався богом. Божественна концепція царської влади панувала тривалий час, поки її не почало руйнувати конфуціанство. Концептуальні погляди і міркування китайських мислителів І тисячоліття до нашої ери щодо держави і права започаткували оригінальні напрями у політико-правових дослідженнях усього людства. Заслугою давньо-китайських мислителів є те, що вони першими в історії правових і політичних учень почали переводити державно-правові доктрини від міфологічного світорозуміння, винятково божественних настанов на раціональний ґрунт, земну основу. 1.Конфуціанство Найвищого розквіту державно-правова думка у Давньому Китаї набула у другій половині І тисячоліття до нашої ери. Саме в цей період жив і творив Конфуцій - засновник конфуціанства - філософського вчення, яке у відносинах людини і світу проголошує верховенство добра, захищає непорушність установлених небом суспільних понять. Спираючись на традиційні погляди, він вважав, що влада імператора – влада батька, а відносини пануючих і підпорядкованих – сімейні відносини, де молодші (піддані) залежать від старших (владарів). До останніх Конфуцій відносив аристократію.[3, c.6]. Конфуцій побував на різних посадах у правителів кількох царств, а після цього зайнявся викладацькою діяльністю, він вчив близько трьох тисяч учнів, із 72 дуже прославилися.[4, c.111]. Методологічним стержнем конфуціанства є антропоцентризм - проблеми людини, її розумові та моральні якості. На вершині концептуальної схеми перебував ідеал цзюнь-цзи (государ-син), тобто правитель-мудрець, який втілював лі - правила, норми, ритуал, вчень - культуру; демонструє цзінь - поважність, жан - м'якість і поступливість, шу - турботу про людей, чжун - вірність і відданість, сяо - повагу до старших, чжі - освіченість, де - чесноти, жень - любов до людей, і - сумлінність; завжди дотримувався дао - справедливості, істини, правильного шляху. Головне у дао - турбота про благо підданих, яких необхідно спочатку нагодувати, а відтак навчити, виховати в дусі високої моралі. Дао тут збігається з єгипетською маат та індійською рітою. Небо і дао у Конфуція - найвищі джерела природного права.