Зразок роботи
Вступ
Право відіграє важливу роль в житті особи, суспільства та держави, адже воно врегульовує основні суспільні відносини, забезпечує реалізацію прав і свобод та виконання обов"язків суб"єктами права. Здійснення цих функцій залежить, перед усім, від втілення вимог приписів правових норм у суспільне життя та юридичну практику, тобто право - це певні теоретичні можливості, що стають дійсністю лише в практичних діях (поведінці) фізичних, юридичних осіб і держави.
Аналіз фахових видань з теорії держави та права переконує, що питання застосування права з моменту здобуття незалежності Україною не отримали у них значного спеціального висвітлення. А тому опрацювання вказаних проблем має актуальне значення і новизну як з точки зору подальшого розвитку відповідної наукової теорії, так і практичної точки зору.
Також, актуальність теми теорії правозастосування, природно, зумовлюється її безпосередньо прикладним характером. Адже майже всі службові обов"язки професійних юристів зосереджуються, звично, на застосуванні юридичних норм або на його забезпеченні. Тому як для майбутніх юристів, так і для осіб, що вже працюють у даній сфері, ця тема набуває, мабуть, найбільшого практичного значення.
Об’єктом дослідження у роботі є норма права.
Предметом - коло питань, що стосуються застосування права та їх стадій.
Мета курсової роботи полягає у розкриті змісту застосування права, а також засвоєння основних стадій процесу правозастосування.
Поставлена мета зумовила необхідність вирішення таких завдань:
- розкрити юридичний зміст та ознаки застосування права;
- розглянути основні стадії застосування права;
- вивчити акти застосування правових норм, їх властивості та класифікацію;
- дослідити вимоги до застосування норм права, прогалини в праві та способи їх усунення;
- систематизувати матеріал та зробити висновки.
При дослідженні даної теми для проведення глибокого та всеохоплюючого аналізу були використані методи абстракції, індукції та дедукції, аналізу, синтезу тощо.
Інформаційною базою даною роботи є чинне законодавство України, навчальні посібники, монографії, наукові праці, а також періодична література.
Розділ 1. Юридичний зміст та ознаки застосування права
Застосування правових норм - це здійснювана компетентними державними органами або уповноваженими на те громадськими об"єднаннями організаційно-правова діяльність, яка полягає у встановленні формально обов"язкових правил поведінки індивідуального характеру з метою забезпечення необхідних умов для належної реалізації юридичних норм.
Застосування норм права являється однією з форм реалізації права. В першу чергу мова повинна йти про застосування законодавчих і підзаконних актів, оскільки правоохоронні органи й інші суб"єкти, які застосовують норми права, орієнтуються на нормативні акти, а не на право і його принципи. Таким чином, термін "застосування правових норм", який закріпився в теорії права і правозастосувальній діяльності, можна вважати в певній мірі умовним. Якщо ж закони і підзаконні акти мають правовий характер, то сам термін адекватний його змісту і значенню [7, 41].
Такий підхід до розуміння цього терміну обумовлений і тим, що в нас існує система писаного права, де основною формою є нормативно-правовий акт. Інші форми права - правовий звичай, нормативний договір - малорозповсюджені в республіці, а правовий прецендент офіційно не визнаний державною владою, хоча в окремих випадках фактично існує. Нині немає рації змінювати або уточнювати цей термін як в теорії права, так і в правозастосувальній діяльності, оскільки практично всі юристи розуміють його значення як застосування нормативно-правових актів.
Застосування норм права - особлива форма реалізації права. Її особливість полягає в тому, що вона суттєво відрізняється від інших форм реалізації права - виконання, дотримання і використання. Ця форма реалізації права має свої ознаки, які відрізняють її від інших форм реалізації, а також від інших правових явищ.
По-перше, застосування правових норм входить в правову систему суспільства. Воно являється її складовою частиною, без якої неможливе правове регулювання суспільних відносин. В правовій системі цей процес опирається на систему права і систему законодавства. По своєму значенню застосування права займає друге місце після правотворчості, а при певних соціальних умовах є не менш важливим фактором, який суттєво впливає на правове регулювання в процесі впливу на суспільні відносини. В процесі правотворчості в нормативні акти закладають моделі правомірної поведінки і діяльності суб"єктів суспільних відносин, які не можуть бути впроваджені в реальні суспільні відносини [17, 203].
По-друге, застосування норм права має комплексний характер, і воно охоплює, як правило, й інші форми реалізації права, або здійснюється паралельно. Посадова особа, яка приймає рішення по тій чи іншій справі, не тільки застосовує
норми права, але одночасно зобов"язана виконувати, дотримуватись, а іноді і використовувати норми матеріального і процесуального права, щоб реалізувати принципи законності і доцільності в правозастосувальній діяльності.
По-третє, застосування норм права має, як правило. владний характер і здійснюється відповідним компетентними
державними органами чи службовими особами. Це означає, що держава дозволяє застосовувати норми права тільки своїм компетентним органам або уповноважує на такі дії окремі юридичні особи.
Магістр