Верховна Рада України та інші субєкти системи органів державної влади: конституційні основи взаємовідносин (ID:110869)

ВСТУП Актуальність теми дослідження. Розвиток сучасної української держави настійно вимагає осмислення ключових питань, що відносяться до вельми актуальної в теоретичному та практичному відношенні проблемі реформування вітчизняної державності. Велике значення в процесі цієї діяльності має належне взаємодія парламенту з іншими органами державної влади, оскільки від ......... У системі взаємовідносин державних органів особливе місце займає парламент, оскільки він приймає закони, які визначають діяльність різних державних і громадських інститутів, а також форми і методи їх взаємодії. Підвищений інтерес до парламенту зумовлений і тим, що ........ Одночасно з цим практика підготовки і прийняття законодавчих актів щодо різних аспектів соціально-економічного життя свідчить про наявність між різними гілками влади взаємної недовіри і певних суперечностей, хоча у ....... Практика показує, що від стану взаємин між органами державної влади значною мірою залежить авторитет держави. Викладене свідчить про те, що дослідження зазначеної проблематики в значній мірі обумовлено необхідністю..... Узгодження діяльності та налагодження плідної співпраці вищих органів влади – важлива складова державного управління. У країнах стабільної демократії реалізації цієї функції ...... У нашій державі конфлікти між Президентом, Верховною Радою та Кабінетом Міністрів є чи не основною перешкодою ефективності всього державного механізму. Суперечності між вищими органами супроводжують всі етапи становлення державності в Україні, попри численні реформи та конституційні зміни. Мета дослідження полягає в тому, щоб на основі аналізу наявної теорії і практики виявити основні правові проблеми взаємодії ..... Об’єктом дослідження роботи «Верховна Рада України та інші суб’єкти системи органів державної влади: конституційні основи взаємовідносин» суспільні відносини, що виникають у процесі взаємодії парламенту з іншими органами державної влади в Україні. Предметом дослідження є механізм взаємодії парламенту з іншими органами державної влади в Україні в процесі реалізації ними своїх повноважень. Завдання дослідження: 1) дослідити історико-правові передумови становлення і розвитку українського парламентаризму як елемента конституціоналізму; 2) проаналізувати формування конституційно-правових основ інституту парламенту в Україні; 3) визначити парламент в системі органів державної влади; 4) визначити теоретико-правові основи взаємодії Президента України та Верховної Ради України; 5) здійснити аналіз механізмів взаємодії Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України в контексті сучасного конституційного розвитку держави; 6) розглянути взаємодію Верховної Ради України з Конституційним Судом України; 7) визначити сучасні проблеми взаємовідносин органів влади України; 8) навести шляхи розв’язання сучасних проблем взаємодії органів державної влади. Методи дослідження. З огляду на специфіку обраної теми дослідження у ході аналізу використовувались загальнонаукові та спеціальні методи дослідження, зокрема: для аналізу еволюції формування та розвитку інституту парламенту використовувався метод історичний, порівняння, аналізу і синтезу, дедукції та індукції. У ході аналізу взаємодії парламенту з іншими органами влади застосовувались метод порівняння, метод контент-аналізу, вибірки, узагальнення. З метою визначення позитивних та негативних аспектів взаємодії парламенту з іншими органами влади застосувався метод узагальнення, аналізу і синтезу. Науково-теоретична основа виконання дослідження складається із численних наукових праць вітчизняних та зарубіжних вчених, політологів і науковців: О. Святоцького, В. Чушенка, Ю. Шемшученка, Ю. Н. Тодики, Є. Назаренка, П. Кутуєва, В. Шаповала, Л. Кривенка, М. В. Цвіка, В. С. Журавського, В. І. Кафарського, С. Г. Конончука, Ю. О. Фрицького тощо. Нормативно-правова база дослідження складається з Конституції України, основних законів зарубіжних країн, концепцій та моделей реалізації ідеї парламентаризму в Україні, розроблених парламентською Комісією з правових питань, іншими нормативно-правовими актами українського та зарубіжного законодавства. Емпірична база виконання дослідження складається зі матеріалів статистичних даних законодавчих органів влади України, матеріали аналітичного аналізу Національного інституту стратегічних досліджень. Наукова новизна та практичне значення отриманих результатів:  проаналізовано досвід взаємодії органів законодавчої, виконавчої та судової влади, а також розроблено основні напрями щодо вдосконалення таких відносин;  показано значення конструктивної взаємодії в системі відносин державних органів влади;  вивчено історико-правові передумови становлення інституту парламентаризму в Україні. Результати дослідження можуть бути використані в процесі оновлення законодавства про функціонування законодавчої влади в Україні, в навчальному процесі, при підготовці курсу лекцій з дисципліни загальної теорії держави і права тощо. Структура роботи. Відповідно до мети та завдань дослідження робота складається зі вступу, трьох розділів, восьми підрозділів, висновків, списку використаних джерел із 91 найменування. Основний обсяг роботи 117 сторінок.