«Еколого-правові проблеми охорони джерел питного водопостачання» (ID:110881)

Унікальність тексту вище 85% по другому та третьому розділам. РОЗДІЛ 1. Основи правового режиму вод України 1.1. Води як об’єкт правової охорони Важливою складовою довкілля, безпечного для життя та здоров’я людини – найвищих соціальних цінностей згідно із ст.3 Конституції України – є питна вода, яка за своїми хімічними та фізичними характеристиками не може здійснювати негативний вплив і заподіювати шкоду вказаним цінностям [63, с. 106]. В умовах розвитку сучасного суспільства однією з найбільш гострих проблем, що стоять перед людством, є охорона земель і збереження вод, які є найважливішим компонентом навколишнього природного середовища, відновлювальним, обмеженим і вразливим природним ресурсом, що використовується і охороняється в Україні як власність українського народу, і забезпечує економічне, соціальне, екологічне благополуччя населення, існування тваринного та рослинного світу [82, с. 136]. У преамбулі Водного кодексу України (далі ВКУ) зазначено, що в умовах нарощування антропогенних навантажень на природне середовище, розвитку суспільного виробництва і зростання матеріальних потреб виникає необхідність розробки і додержання особливих правил користування водними ресурсами, їхнього раціонального використання та екологічно спрямованого захисту [2]. Наявність безпечної для споживання питної води є обов’язковою умовою дотримання та реалізації, конституційно закріпленого, суб’єктивного права кожної людини та громадянина на екологічну безпеку довкілля, оскільки вода є однією зі складових довкілля, безпечність якого захищається Основним Законом [1, ст. 50]. Як вказується в абзаці першому преамбули Водного кодексу України – всі води (водні об'єкти) на території України є національним надбанням Українського народу, однією з природних основ його економічного розвитку і соціального добробуту. Водні ресурси забезпечують існування людей, тваринного і рослинного світу і є обмеженими та уразливими природними об'єктами [2]. Положення ст. 1 Водного кодексу України, визначаючи поняття водокористування як – використання вод (водних об'єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об'єктів) [2, ст. 1], опосередковано формує уявлення про досить широке коло суб’єктів водокористування.