Зразок роботи
ВСТУП
Правовідносини є однією з основних категорій права, особливо цивільного права. Система класифікації цивільних правовідносин на абсолютні та відносні, на речові та зобов’язальні встановилася, починаючи з римського права. Тим часом чіткого критерію цієї класифікації вироблено не було, що породило не просто суперечки про те, до якої класифікаційної категорії врахувати той чи інший тип правовідносин, а й про обгрунтованість традиційної класифікаційної схеми загалом.
Загальноприйнятою є позиція, що предметом цивільного права є певна група суспільних відносин (цивільних) з властивими їм спільними рисами. Такими відносинами є: особисті немайнові відносини; майнові відносини. Деякі науковці виділяють окремо відносини, що виникають у сфері інтелектуальної діяльності. Це стосується й організаційних відносин як самостійних складових предмета цивільного права, які, зокрема, виникають на підставі переддоговірних відносин (наприклад, з попереднього договору, відносин, що передують будь-якому договору, тобто стадії його укладення (оферта і акцепт), договорів про організацію перевезень тощо). Крім цього, в науці підіймається питання, що предмет цивільного права не може обмежуватись лише відносинами, оскільки крім відносин, які регулюються системою правових норм, є й інші явища, які мають ним охоплюватись. Це правовий статус, юридичні факти, суб’єктивні права, юридичні обов’язки. Тому необхідність у проведенні такого дослідження спричинено систематизацією цивільного права через визначення його предмета.
Проте для того щоб зробити певну ревізію, слід спочатку визначити предмет цивільно-правового регулювання за діючим законодавством (сфера належного), а вже потім це надасть можливість зіставлення сфери належного зі сферою сущого, а також зі сферою знань про суще та належне. Слід зазначити, що важливість визначення питання предмета полягає у тому, що, відповідаючи на нього, ми визначаємо сферу цивільного права за принципом «свій – чужий», тобто те, що належить до сфери цивільного права, є «своїм», а те, що ні – «чужим». Відповідно, цим окреслюються межі цивільного права, а також визначаються завдання, які ним вирішуються.
До цієї теми звертались радянські, російські та українські вчені у різні періоди: Т. В. Боднар, В. П. Грибанов, О. С. Іоффе, Ю. Х. Калмиков, А. М. Колодій, Е. Г. Коміссарова, О. О. Красавчиков, О. А. Кузнєцова, А. В. Луць, В. П. Паліюк, Г. А. Свердлик, Ю. К. Толстой, Є. О. Харитонов, А. О. Чукрєєв та ін.
Метою курсової роботи є дослідження питання цивільних правовідносин як предмету цивільного права.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають в процесі цивільних правовідносин.
Предметом дослідження є цивільні правовідносини як предмет цивільного права.
Методи дослідження. У процесі написання курсової роботи був використаний діалектичний метод пізнання правових явищ та процесів. Окрім того, у роботі використовувалися також такі наукові методи: формально-юридичний, системно-функціональний, порівняльно-правовий, історико-правовий, логічний метод.
Структура курсової роботи визначена метою і завданнями дослідження. Курсова робота складається зі вступу, трьох питань, висновків та списку використаних джерел.
Магістр