КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА ШАХРАЙСТВА (СТ.190 КК), ВІДМЕЖУВАННЯ ВІД ШАХРАЙСТВА З ФІНАНСОВИМИ РЕСУРСАМИ (СТ. 222 КК)» (ID:1127757)
Зміст
ЗМІСТ
ВСТУП 3
1 РОЗДІЛ. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ ЗА СТ. 190 ККУ 5
1.1. Історико-правовий розвиток феномена шахрайство 5
1.2. Соціальна обумовленість криміналізації шахрайства 9
2 РОЗДІЛ. ОБ'ЄКТИВНІ ТА СУБ'ЄКТИВНІ ОЗНАКИ ЗЛОЧИНУ ЗА СТ. 190 ККУ 13
2.1. Об’єкт злочину та об’єктивні ознаки складу кримінального правопорушення 13
2.2. Суб’єктивні ознаки складу кримінального правопорушення 16
3 РОЗДІЛ. ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА 21
3.1. Кваліфікуючі ознаки складу кримінального правопорушення 21
3.2. Розмежування шахрайства із суміжними складами кримінального правопорушення проти власності 25
ВИСНОВКИ 29
СПИСОК ДЖЕРЕЛ 31
ДОДАТКИ 34
Зразок роботи
2 РОЗДІЛ. ОБ'ЄКТИВНІ ТА СУБ'ЄКТИВНІ ОЗНАКИ ЗЛОЧИНУ ЗА СТ. 190 ККУ
2.1. Об’єкт злочину та об’єктивні ознаки складу кримінального правопорушення
Об'єктом злочину є те, чого завдається істотна шкода в результаті вчинення злочину. Об'єкт злочину є обов'язковим елементом складу злочину, які мають найважливіше значення для правильної кримінально-правової оцінки злочинного діяння, а також для визначення характеру і ступеня суспільної небезпеки скоєного.
Вітчизняне кримінальне законодавство передбачає трохи корисливих злочинів, які не є розкраданням. До них відносяться вимагання, неправомірне заволодіння автомобілем чи іншим транспортним засобом і заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою [3].
Об'єктом злочину є те, на що спрямовано злочин. При кваліфікації злочину питання об'єкта має важливе значення. У науці кримінального права об'єкт в цілому різниться як загальний, родовий і безпосередній. Існує і позиція четвертого об'єкта - видового, який є частиною родового об'єкта. Родовий об'єкт - це група однотипних суспільних відносин, які в силу цього охороняються єдиним комплексом взаємопов'язаних кримінально-правових норм. Безпосереднім об'єктом визнається такі суспільні відносини, що охороняється кримінальним законом, яким заподіюється або може бути завдано шкоди в результаті вчинення винним конкретного виду злочину.
Як правило, злочин взагалі направлено на один об'єкт, проте є злочини, які одночасно зазіхають не на один, а на кілька об'єктів, законодавством також передбачаються двооб'єктні, або багатооб'єктні, злочини. Встановлення безпосереднього об'єкта злочину дозволяє з'ясувати характер і ступінь суспільної небезпечності посягання, є необхідною передумовою правильної кваліфікації скоєного, сприяє відмежування вчиненого злочину від суміжних діянь.
Злочин характеризується діями, які притаманні і іншим злочинам - це обман і зловживання довірою. В результаті названих дій власнику майна заподіюється майновий збиток. Власником заподіяної шкоди може бути державна, приватна, муніципальна, спільна і змішана власність. При скоєнні даного злочину відсутня ознака вилучення майна з володіння власника. Майнову вигоду злочинець витягає не шляхом заволодіння чужим майном, а шляхом непередачі належного, при цьому необхідно відзначити, що майно зі сфери власника не вибуває, як відбувається, наприклад, в разі шахрайства.
Інші роботи з даної категорії: