0 800 330 485
Працюємо без вихідних!
Гаряча лінія
Графік роботи
Пн - Пт 09:00 - 20:00
Сб - Нд 10:00 - 17:00
Пишіть в чат:
Для отримання інформації щодо існуючого замовлення - прохання використовувати наш внутрішній чат.

Щоб скористатися внутрішнім чатом:

  1. Авторизуйтеся у кабінеті клієнта
  2. Відкрийте Ваше замовлення
  3. Можете писати та надсилати файли Вашому менеджеру

КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА ШАХРАЙСТВА (СТ.190 КК), ВІДМЕЖУВАННЯ ВІД ШАХРАЙСТВА З ФІНАНСОВИМИ РЕСУРСАМИ (СТ. 222 КК)» (ID:1127757)

Тип роботи: курсова
Дисципліна:Право, юридичні
Сторінок: 37
Рік виконання: 2022
Вартість: 750
Купити цю роботу
Зміст
ЗМІСТ ВСТУП 3 1 РОЗДІЛ. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ ЗА СТ. 190 ККУ 5 1.1. Історико-правовий розвиток феномена шахрайство 5 1.2. Соціальна обумовленість криміналізації шахрайства 9 2 РОЗДІЛ. ОБ'ЄКТИВНІ ТА СУБ'ЄКТИВНІ ОЗНАКИ ЗЛОЧИНУ ЗА СТ. 190 ККУ 13 2.1. Об’єкт злочину та об’єктивні ознаки складу кримінального правопорушення 13 2.2. Суб’єктивні ознаки складу кримінального правопорушення 16 3 РОЗДІЛ. ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА 21 3.1. Кваліфікуючі ознаки складу кримінального правопорушення 21 3.2. Розмежування шахрайства із суміжними складами кримінального правопорушення проти власності 25 ВИСНОВКИ 29 СПИСОК ДЖЕРЕЛ 31 ДОДАТКИ 34
Не підійшла ця робота?
Ви можете замовити написання нової роботи "під ключ" із гарантією
Замовити нову
Зразок роботи
2 РОЗДІЛ. ОБ'ЄКТИВНІ ТА СУБ'ЄКТИВНІ ОЗНАКИ ЗЛОЧИНУ ЗА СТ. 190 ККУ 2.1. Об’єкт злочину та об’єктивні ознаки складу кримінального правопорушення Об'єктом злочину є те, чого завдається істотна шкода в результаті вчинення злочину. Об'єкт злочину є обов'язковим елементом складу злочину, які мають найважливіше значення для правильної кримінально-правової оцінки злочинного діяння, а також для визначення характеру і ступеня суспільної небезпеки скоєного. Вітчизняне кримінальне законодавство передбачає трохи корисливих злочинів, які не є розкраданням. До них відносяться вимагання, неправомірне заволодіння автомобілем чи іншим транспортним засобом і заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою [3]. Об'єктом злочину є те, на що спрямовано злочин. При кваліфікації злочину питання об'єкта має важливе значення. У науці кримінального права об'єкт в цілому різниться як загальний, родовий і безпосередній. Існує і позиція четвертого об'єкта - видового, який є частиною родового об'єкта. Родовий об'єкт - це група однотипних суспільних відносин, які в силу цього охороняються єдиним комплексом взаємопов'язаних кримінально-правових норм. Безпосереднім об'єктом визнається такі суспільні відносини, що охороняється кримінальним законом, яким заподіюється або може бути завдано шкоди в результаті вчинення винним конкретного виду злочину. Як правило, злочин взагалі направлено на один об'єкт, проте є злочини, які одночасно зазіхають не на один, а на кілька об'єктів, законодавством також передбачаються двооб'єктні, або багатооб'єктні, злочини. Встановлення безпосереднього об'єкта злочину дозволяє з'ясувати характер і ступінь суспільної небезпечності посягання, є необхідною передумовою правильної кваліфікації скоєного, сприяє відмежування вчиненого злочину від суміжних діянь. Злочин характеризується діями, які притаманні і іншим злочинам - це обман і зловживання довірою. В результаті названих дій власнику майна заподіюється майновий збиток. Власником заподіяної шкоди може бути державна, приватна, муніципальна, спільна і змішана власність. При скоєнні даного злочину відсутня ознака вилучення майна з володіння власника. Майнову вигоду злочинець витягає не шляхом заволодіння чужим майном, а шляхом непередачі належного, при цьому необхідно відзначити, що майно зі сфери власника не вибуває, як відбувається, наприклад, в разі шахрайства.