Кваліфікація та види негласних слідчих (розшукових) дій (ID:1127782)

1. Негласні слідчі (розшукові) дії: поняття й сутність Різновидом слідчих (розшукових) дій є негласні слідчі (розшукові) дії, відомості про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню (ч. 1 ст. 246 КПК України). У науці кримінального процесуального права під негласними слідчими (розшуковими) діями розуміють заходи, що складаються з сукупності пошуково-розшукових, пізнавальних та посвідчувальних прийомів, відомості про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню, проводяться уповноваженим кримінальним процесуальним законом суб'єктом з метою виявлення й закріплення фактичних даних та їх джерел для отримання доказів у кримінальному провадженні та їх перевірки. Оскільки негласні слідчі (розшукові) дії є різновидом слідчих (розшукових) дій, то їх сутнісні ознаки є тотожними, а саме: негласні слідчі (розшукові) дії є частиною процесуальних дій, що мають пошуково- розшуковий, пізнавальний та посвідчувальний характер; їх проведення передбачене та регламентоване нормами КПК; вони можуть проводитися лише уповноваженими суб'єктами; їх хід та результати фіксуються у відповідних процесуальних документах; вони проводяться з метою виявлення й закріплення фактичних даних і відомостей про їх джерела для отримання доказів у кримінальному провадженні або перевірки цих доказів. Вказівка на те, що НСРД є засобами збирання доказів сторонами кримінального провадження міститься також у ст. 93 КПК України. Так, відповідно до ч. 2 ст. 93, сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення у числі інших заходів і НСРД, а сторона захисту, потерпілий здійснює збирання доказів, у тому числі, шляхом ініціювання проведення НСРД (ч. 3 ст. 93 КПК України).