0 800 330 485
Працюємо без вихідних!
Гаряча лінія
Графік роботи
Пн - Пт 09:00 - 20:00
Сб - Нд 10:00 - 17:00
Пишіть в чат:
Для отримання інформації щодо існуючого замовлення - прохання використовувати наш внутрішній чат.

Щоб скористатися внутрішнім чатом:

  1. Авторизуйтеся у кабінеті клієнта
  2. Відкрийте Ваше замовлення
  3. Можете писати та надсилати файли Вашому менеджеру

«ПОНЯТТЯ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ» (ID:1134107)

Тип роботи: курсова
Дисципліна:Право, юридичні
Сторінок: 19
Рік виконання: 2023
Вартість: 350
Купити цю роботу
Зміст
ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1 ПОНЯТТЯ І ФОРМИ ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ. ВИДИ ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ 5 РОЗДІЛ 2 ПІДСТАВИ ВИНИКНЕННЯ ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ 10 РОЗДІЛ 3 ПІДСТАВИ ЗВІЛЬНЕННЯ БОРЖНИКА ВІД ЦИВІЛЬНО- ПРАВОВОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ 14 ВИСНОВКИ 17 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 19
Не підійшла ця робота?
Ви можете замовити написання нової роботи "під ключ" із гарантією
Замовити нову
Зразок роботи
Цивільно-правова відповідальність  настає  за умови, якщо дія чи бездіяльність, якими заподіяно шкоду, є протиправними чи заборонені законом. Протиправною поведінкою визнається така поведінка, яка порушує приписи правової норми, незалежно від того, знав чи не знав правопорушник про неправомірність своєї поведінки. [10, ст. 516] Особливістю цивільно-правової відповідальності є те, що в окремих випадках допускається відповідальність за дії інших осіб. Наприклад, якщо шкоди завдано особою, яка не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними через психічний розлад або недоумство, суд може постановити рішення про відшкодування цієї шкоди її чоловіком (дружиною), батьками, повнолітніми дітьми, якщо вони проживали разом із цією особою, знали про її психічний розлад або недоумство, але не вжили заходів щодо запобігання шкоди (ст. 1186 ЦК). Форма цивільно-правової відповідальності — це засіб відображення тих додаткових майнових обтяжень, що покладаються на правопорушника. Цивільне законодавство встановлює різні форми відповідальності. До них належать: відшкодування збитків (ст. 203 ЦК); сплата неустойки (ст. 204 ЦК); втрата завдатку (ст. 195 ЦК) та ін. Форми цивільної відповідальності поділяються на загальні і спеціальні. Загальною формою відповідальності є обов'язок боржника відшкодувати збитки, заподіяні кредиторові невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Загальний характер цієї форми відповідальності обумовлюється тим, що, по-перше, збитки є найбільш поширеними наслідками порушення цивільних прав; по-друге, стягнення збитків здійснюється в усіх випадках порушення зобов'язання, за деякими винятками, передбаченими законом або договором; по-третє, відшкодування збитків — це засіб відповідальності, який застосовується при порушенні будь-якого зобов'язання (як договірного, так і позадоговірного). Норма загальної частини ЦК (ст. 203), дія якої поширюється на всі види зобов'язань, якщо інше не встановлено в спеціальній нормі, закріплює правило, що в разі невиконання або неналежного виконання 8 зобов'язання боржником він зобов'язаний відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Відшкодування збитків боржником проводиться на користь кредитора, тобто майно або грошова сума переходить від боржника до кредитора. Однак для притягнення боржника до цивільно-правової відповідальності у формі відшкодування збитків необхідно, щоб ці збитки виникли. Якщо ж вони відсутні, застосовуються спеціальні форми відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань, до яких відносять стягнення неустойки (штрафу, пені), втрату завдатку і різні санкції, що застосовуються в зобов'язаннях окремих видів. Тут слід зазначити, що оскільки стягнення збитків, які виникли внаслідок порушення договору, є загальною формою відповідальності, то відповідне правило безпосередньо передбачене в законі (ст.611 ЦК). Навіть якщо сторони в договорі не передбачили такий захід відповідальності, застосування його є можливим і обгрунтованим. Що стосується спеціальних форм відповідальності, то до них Насамперед слід віднести деякі способи забезпечення зобов'язань, передбачені гл.49 ЦК.