Зразок роботи
ВСТУП
У теорії кримінального права врахування наслідків здійснюється здебільшого на рівні дослідження сутності й змісту суспільної небезпечності діяння та відповідного компоненту (елементу) складу злочину. Переважно з останнім і пов’язується кримінально-правове значення наслідків, що аж ніяк не можна вважати достатнім, оскільки ціла низка інших, не менш важливих, проблем так і залишається нерозкритою або висвітлюється фрагментарно.
Сказане пояснює актуальність і потрібність дослідження сьогодні проблем врахування наслідків поведінки людини для визначення змісту тих із них, які є конкретним регулятором суспільно небезпечної поведінки, що визначається злочином певного виду чи окремим його різновидом, а також вказують на наявність змістовних характеристик відповідного компоненту об’єктивної сторони складу злочину. Завдяки цьому мають бути висвітлені різні аспекти врахування кожного із цих наслідків (їх проявів) у роботі кримінального права, що з рештою дозволить з’ясувати значення для цього саме злочинних наслідків та констатувати, які із цих аспектів вказують на шляхи впровадження у законодавчу та правозастосовча практику і є хибними (помилковими і, відповідно, неприйнятними), а які правильними, обґрунтованими). Отже, необхідність дослідження вказаних наслідків в межах роботи кримінального права є значущим і сьогодні.
Тема даної курсової роботи дуже актуальна, адже єдиною однаковою підставою відповідальності в кримінальному праві може бути лише вчинений особою злочин, бо межею його покарання має бути межа його діяння. Межа злочину – його суспільна небезпека. Саме тому виключне значення має дослідження поняття «наслідок злочину», яке пронизує весь зміст кримінального права.
Проблему злочинних наслідків та кваліфікації злочинів досліджували такі вчені, як Берзін П.С., Литвин О.П., Михайленко П.П., Нікулін С.І., Фріс П.Л., Щупаківський Р. та ін..
Окремим аспектам поняття, класифікації й значення наслідків у кримінальному праві приділялась певна увага у публікаціях багатьох представників науки кримінального права: П.П. Андрушка, М.І. Бажанова, Ю.В. Бауліна, В.І. Борисова, Т. Боярські, Я.М. Брайніна, Л.П. Брич, Б.В. Волженкіна, С.Б. Гавриша, В.О. Глушкова, Р. Гораля, В.К. Грищука, Н.О. Гуторової, Л.М. Демидової, О.О. Дудорова, А.Е. Жалінського, Е.М. Кісілюка, В.С. Коміссарова, М.М. Кропачева, В.М. Кудрявцева, В.Б. Малініна, А. Марека, П.С. Матишевського, А.А. Музики, В.О. Навроцького, А.В. Наумова, М.І. Панова, В.С. Прохорова, Ю.Є. Пудовочкіна, В.В. Сташиса, Є.Л. Стрельцова, В.Я. Тація, Г.В. Тімейка, Є.В. Фесенка, П.А. Фефелова, В.Д. Філімонова, М.І. Хавронюка, Т.В. Церетелі, В.Л. Чубарєва, С.Д. Шапченка, С.С. Яценка та інших вчених.
Загальний огляд досліджень, присвячених вивченню даного питання, свідчить про недостатнє висвітлення даної тематики у науковій літературі.
Об’єктом дослідження є ті сфери соціально-правової дійсності, в яких наслідки поведінки людини мають кримінально-правове значення.
Предметом дослідження є злочинні наслідки в механізмі кримінально-правового регулювання.
Метою даної курсової роботи виступає правовий аналіз значення наслідків злочину. Реалізація поставленої мети зумовила необхідність вирішення наступних завдань:
охарактеризувати поняття та види злочинних наслідків; дослідити особливості впливу наслідків – перш за все суспільно небезпечних та злочинних – на кримінально-правове регулювання;
проаналізувати основні теоретичні та правозастосовчі підходи щодо врахування наслідків при кваліфікації злочинів, коли відповідні проблеми вирішуються на етапі кримінально-правової оцінки вчиненого;
з’ясувати основні проблеми врахування наслідків в межах окремих інститутів Загальної частини та відповідних норм Особливої частини кримінального права України. Зауважимо, що методологічною основою курсової роботи є сучасні методи наукового пізнання, застосування яких обумовлене змістом і метою поставлених завдань.
Під час вирішення визначених завдань використовувались наступні методи дослідження: Загальнонауковий: синтез, аналіз та порівняння наукової літератури для теоретичного підґрунтя дослідження. Діалектичний метод використовувався з метою пояснення виникнення та розвитку певних поглядів і теорій. Логіко-семантичний метод сприяв визначенню понять за допомогою аналізу їх ознак, відношень між мовними висловами та дійсністю, саме цей метод допоміг визначенню понятійного апарату, що застосовується у дослідженні. Порівняльний метод був використаний з метою порівняння поглядів різних науковців на поняття, що аналізуються в дослідженні. Метод порівняльного аналізу для порівняння різних нормативно-правових джерел. Практична цінність роботи полягає в узагальнені знань про злочинні наслідки. Дослідження може використовуватися в навчальних цілях. Структура даної курсової роботи та її послідовність частин обумовлені об’єктом, метою та завданнями дослідження.
Курсова робота складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел, що включає 30 найменувань. Обсяг курсової роботи складає 30 сторінок друкованого тексту (не включаючи завдання до роботи та список використаних джерел).
