Система та структура Національної поліції (ID:1200156)

ВСТУП Актуальність теми. У період загрозливих викликів часу щодо безпеки нашої суверенної Держави, Міністерство внутрішніх справ України активно трансформується до Європейського стандарту. Це є важливим кроком до виконання завдання по збереженню демократичної системи правопорядку, в якій важливе місце відіграє система та структура Національної поліції України. Наразі діяльність правоохоронних органів та всієї структури Національної поліції в нашій Державі покликана, в першу чергу, до забезпечення законності прав та свобод українських громадян, захист їх інтересів та протидія протиправним посяганням, які намагається «творити» безглузда російська імперіалістична ідеологія. Також у військовий час, коли спостерігаємо підвищений рівень злочинності, система Національної поліції слугує «гарантом» правопорядку в Державі. Позитивним є те, що досвід у системі Національної поліції України накопичується завдяки дружнім країнам Європейського Союзу та у співвідношенні з реформою правоохоронних органів, що регламентована Постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року № 877[17]. Цим нормативом затверджено абсолютно нове Положення, яке передбачає новітню систему та структуру Національної поліції України. Однак ми хочемо зазначити, що беззаперечна роль Національної поліції в України реалізується через адміністративне управління в Державі. Тому, ефективність захисту, протидії злочинності та забезпечення правопорядку проходить у призмі сучасних військових реалій, яка вже потребує трансформації, розробці оновлених моделей формування прозорості відбору керівного складу поліції, оволодіння ними досвідом за військовим викликом часу тощо. Також вважаємо, що реформування механізму влади неможливе без дослідження системи та структури правоохоронної діяльності взагалі і, зокрема, органів поліції. З огляду на вищесказане вважаємо об’єктивно зумовленою проблемну тему курсової роботи, в основу якої лягає дослідження та рекомендації щодо оптимізації системи та структури Національної поліції України. Дослідженням теми конституційних та інших законодавчих документів щодо діяльності правоохоронних органів, роботи системи та формування структури Національної поліції України, приділяється увага багатьма зарубіжними й особливо вітчизняними вченими, а саме: О. М. Бандурки, В. І. Барко, Ю. В. Боковикова, Ю. Ю. Бойко-Бузиль. А. С. Білоуса, І. В. Бульби, А. М. Довгополова, О. В Землянської, А. І. Камінського, В. О. Кудря, Р. Ю. Кіяшко, О. А. Лясковської, В. В. Леочка, К І. Мельникова, В. М. Плішкіна, Т.О. Пікуля, Е. А. Погосяна, О. Г. Стрельченка, В. Л. Фільштейна, А. М. Федорченко, О. Г. Фролова, І. М. Фефелової, Д. С. Шмигаля, Д. В. Швець, М. С. Яковенка, А. П. Яценюка, тощо. Однак, враховуючи вагомі внески і досвід юристів, експертів та науковців, завдання залишається актуальним і потребує глибокого аналізу. Мета дослідження. На основі загальнонаукових методів метою курсової роботи є обгрунтування теоретичних аспектів та розробка оптимізації щодо удосконалення ситеми та структури Національної поліції України. Об’єктом дослідження – слугує Національна поліція України. Предметом дослідження – є теоретичні та законодавчі аспекти функціонування системи та структури Національної поліції України. Завдання курсової роботи: - вивчення основних понять та сутності діяльності Національної поліції України; - характеристика правової основи щодо принципів діяльності Національної поліції України; - нормативно-аналітичний опис повноважень органів Національної поліції України; - аналіз складової системи Національної поліції України; - дослідження структури органів поліції України; - аналіз сучасного стану проблемних питань системи Національної поліції України та її правоохоронної функції; - розробка шляхів удосконалення діяльності Національної поліції України. У процесі дослідження ми використовували загальнонаукові та спеціальні наукові методи дослідження: абстрактно-логічний, узагальнення, систематизації, прогностичний. Структура та обсяг роботи. Курсова робота складається зі вступу, основної частини, висновків та списку використаних джерел (25 найменування). Основна частина містить 41 сторінку комп’ютерного тексту.