Зразок роботи
ВСТУП
Запорукою проведення в Україні ефективної бюджетно-податкової політики є реалістичне і ефективне планування та виконання бюджету. Виконання поставленої задачі вимагає не лише адміністративних можливостей Уряду, а й правильно побудованої бюджетної системи, яка забезпечить процедуру ефективного планування, виконання та контролю за формуванням доходів та витрат держави. Кінцевою метою реформування управління бюджетом в Україні є створення бюджетної системи, здатної виконувати три основні функції сучасної бюджетної системи: по-перше, забезпечити контроль за видатками, щоб вони відповідали законодавству про бюджет; по-друге, стабілізувати економіку шляхом своєчасного та ефективного коригування фіскальних агрегатів; по-третє, сприяти підвищенню ефективності надання послуг за допомогою процедур, що стимулюють більшу продуктивність.
Починаючи з проголошення незалежності та протягом наступних років бюджетна система України піддавалась певним трансформаціям та постійному реформуванню. Це обумовлено становленням незалежної держави, формуванням державного апарату та подальшої його трансформації, становлення фінансової системи в цілому та окремих її ланок. У подальшому на порушення стабільності бюджетної системи впливали неефективність бюджетних видатків, постійний бюджетний дефіцит, щорічний великий державний борг та неефективна система міжбюджетних відносин.
Незважаючи на позитивні досягнення в реформуванні бюджетної системи, залишаються невирішеними певні питання, що свідчить про незавершеність трансформаційних процесів у бюджетній системі або поверховість їх здійснення. Слід також зазначити, що повномасштабне військове вторгнення недружнього сусіда-агресора мало суттєві наслідки як для економіки в цілому, так і бюджетної системи безпосередньо. Воно фактично призвело до часткового або повного зупинення більшості бюджетних реформ. Сучасний період розвитку бюджетної системи характеризується найбільшим комплексом ризиків та загроз. За наявності таких складних обставин на державу покладається обов’язок щодо забезпечення подолання впливу небезпечних зовнішніх та внутрішніх факторів та стимулювання розвитку бюджетної системи.
Бюджетні процеси відіграють важливу роль у розвитку економіки країни, впливаючи на стан економічних процесів та соціального забезпечення, внутрішній і зовнішній баланси. Ефективна система управління фінансовими потоками в межах бюджетної системи, раціональна система бюджетних правовідносин повинні стати базою для росту суспільного добробуту. Формування ефективної моделі бюджетних відносин в Україні є стратегічним завданням, вирішення якого дозволить розв’язати суперечності між суб’єктами державного управління з приводу розподілу повноважень між різними рівнями бюджетів, відійти від методів формування місцевих бюджетів без адекватного врахування потреб місцевих громад. Посилення ролі місцевого самоврядування є однією з ключових цілей реформування бюджетних відносин в Україні, оскільки дієвість місцевого самоврядування прямо впливає на спроможність держави мобілізувати фінансові ресурси для забезпечення економічної та соціальної стабільності як у регіонах, так і державі в цілому.
Актуальність теми роботи полягає в необхідності дослідження сучасного стану бюджетної системи України, оскільки саме зараз проходять важливі реформи в фінансовій та бюджетній сферах. Оскільки Державний бюджет України складає матеріальну основу реалізації державою своїх функцій, однією з найважливіших сторін діяльності держави, що потребує реформування стає ефективна мобілізація, розподіл і використання державних коштів як основного централізованого фонду коштів. Одним із основних та головних етапів економічних перетворень є формування сучасної системи організації управління державними коштами.
Метою курсової роботи є комплексний аналіз теоретичних і практичних основ формування бюджету та пошук критеріїв підвищення ефективності її функціонування.
Завдання курсової роботи полягають у засвоєнні теоретичних основ формування і використання бюджету держави; розумінні засад бюджетного устрою і принципів побудови бюджетної системи; формуванні теоретичних і практичних знань щодо методів і джерел формування доходів бюджету та напрямів і форм фінансування видатків; оволодіння методикою вивчення обсягів бюджетних видатків, які забезпечують реалізацію функцій держави; формуванні знань з питань державного кредиту та управління державним боргом. Об’єктом вивчення є організація бюджетного процесу на різних рівнях бюджетної системи. Предметом є види бюджетів бюджетної системи та шляхи й рекомендації щодо вдосконалення бюджетної системи та підвищення ефективності управління бюджетними коштами.
Практичне значення отриманих результатів. Викладені в дослідженні положення, висновки та пропозиції можуть бути використані у правотворчості.
Нормативно-правову базу дослідження складає чинне фінансове законодавство України.
Структура курсової роботи. Робота складається із змісту, вступу, 2-х розділів із підрозділами, висновків та списку використаних джерел.
Предметом бюджетного права є відносини, що виникають у зв'язку із встановленням бюджетної системи, із формуванням, розподілом і використанням централізованих фондів коштів, що надходять у розпорядження держави і органів місцевого самоврядування на кожній території.
Бюджетне право пов’язано з іншими інститутами та підгалузями фінансового права, що підкреслює особливу важливість бюджету у фінансовій системі України, його координуючу роль.
У підсумку, бюджет є ключовим інструментом для забезпечення функціонування держави, її стабільності та розвитку. Він дозволяє державі виконувати свої функції, впливати на економіку, забезпечувати соціальний захист та розвивати інфраструктуру, що вкрай важливо для добробуту суспільства.
Бюджетно-правові норми регулюють відносини у процесі встановлення бюджетної системи, розподілу доходів і видатків між загальними і місцевими бюджетами, а також складання, розгляду, затвердження бюджетів, виконання їх та розгляду і затвердження звітності про виконання бюджетів.
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ БЮДЖЕТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ
1.1 Поняття та сутність бюджетної системи, принципи побудови та функціонування бюджетної системи
Бюджетна система України має дворівневу будову та складається з державного та місцевих бюджетів. Основним призначенням бюджетної системи є максимальне наближення джерел фінансування державних послуг до суб’єктів, яким надаються ці послуги. Відповідно до ст. 95 Конституції України бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами [1].
Бюджет – це головний фінансово-плановий нормативний документ держави, який визначає більшість параметрів її розвитку як безпосередньо на бюджетний рік, так і на перспективу розвитку. Бюджет є невід’ємною ознакою держави, оскільки разом з податками забезпечує реалізацію суверенітету шляхом створення фінансової основи для діяльності держави. Саме тому бюджет є необхідним кожній державі для задоволення державних і суспільних потреб у грошових коштах.
Згідно з Бюджетним кодексом (далі БК) України, бюджет – це план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються відповідно органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду [1].
Роль бюджету проявляється у тому, що він формує фінансову базу функціонування нашої держави і місцевих адміністративно-територіальних одиниць, виконаннями своїх завдань і функцій.
Бюджетно-правові норми класифікуються за наступними критеріями:
1. За впливом на суб’єкта бюджетно-правових відносин поділяються на:
1) Зобов’язуючі – приписують здійснити певні дії (наприклад, ч. 2 ст. 14-1 Бюджетного кодексу України визначає, що збереження розміру оборотної касової готівки на кінець бюджетного періоду має бути обов’язковим).
2) Забороняючі – приписують не чинити певні дії (наприклад, ч. 6 ст. 15 Бюджетного кодексу України містить заборону використовувати емісійні кошти Національного банку України як джерело фінансування дефіциту Державного бюджету України).
3) Уповноважуючі – регламентують повноваження (сукупність прав та обов’язків) суб’єктів бюджетно-правових відносин (наприклад, ст. 110 Бюджетного кодексу України регламентує повноваження Рахункової палати по контролю за дотриманням бюджетного законодавства).
2. За змістом поділяються на :
1) Матеріальні – визначають матеріальний зміст юридичних прав та обов’язків суб’єктів бюджетно-правових відносин; структуру бюджетної системи України; перелік доходів і видатків та принципи їх розподілу між рівнями бюджетної системи.
2) Процесуальні – закріплюють порядок, процедури діяльності органів державної та місцевої влади щодо бюджетів: складання і розгляду проекту бюджету, затвердження й виконання бюджету, а також складання, розгляду й затвердження звіту про виконання бюджету.
3. За періодом дії поділяються на:
1) Постійно діючі – це норми, дія яких не обмежена у часі, передусім норми Бюджетного кодексу України.
2) Періодичні – це норми, які діють у межах чітко визначеного періоду, головним прикладом яких є норми Закону про державний бюджет, які діють на протязі бюджетного періоду (календарного року).
Для здійснення владних повноважень органи, що представляють державу або окрему адміністративно-територіальну одиницю, повинні мати у своєму розпорядженні централізований фонд коштів – бюджет. Право на власний бюджет – основне матеріальне право. Із нього випливають й інші: право на одержання в бюджет визначених законодавством доходів і фінансування заходів, пов'язаних із функціонуванням держави, територіальних громад.
Врегульовані бюджетно-правовими нормами бюджетні відносини набувають форми бюджетних правовідносин.
Бюджетні правовідносини – вид фінансово-правових відносин. Вони, як і всі фінансово-правові, виникають із фінансової діяльності і мають грошовий характер; одна сторона відносин має владні повноваження стосовно іншої сторони, яке б місце в системі органів держави вона не посідала; виникають, змінюються і припиняються вони тільки в зв'язку із нормативно-правовими актами.
Грошові кошті концентруються у бюджетах всіх рівнів з метою реалізації державної соціально-економічної політики, забезпечення належного рівня життя громадян, оборони і безпеки держави та інших стратегічних завдань.
Як правова категорія бюджет ха¬рактеризується декількома особливостями:
а) бюджет затверджується відповідним представницьким органом державної влади;
б) строк дії акта, що затверджує відповідний бюджет, дорівнює бюджетному періоду;
в) бюджет як фінансовий план закріплює юридичні права і обов’язки учасників бюджетних відносин.
Значення бюджету для функціонування держави: забезпечувальна, регулювальна, соціальна, підтримуюча, стимулювальна функції тощо.
Забезпечення виконання функцій держави:
Бюджет дозволяє державі виконувати свої основні функції, такі як підтримка правопорядку, забезпечення обороноздатності, надання соціальних послуг, розвиток інфраструктури тощо.
• Регулювання економіки:
Через бюджет держава може впливати на економічний розвиток, перерозподіляючи фінансові ресурси між різними секторами економіки та соціальними групами.
• Соціальна підтримка:
Бюджет забезпечує фінансування соціальних програм, таких як пенсії, допомоги малозабезпеченим, охорона здоров'я, освіта, що є важливим для забезпечення соціальної справедливості та стабільності.
• Розвиток інфраструктури:
Бюджетні кошти використовуються для будівництва та підтримки доріг, мостів, енергетичних мереж, що сприяє економічному розвитку та покращенню якості життя.
• Стимулювання економічного зростання:
Через бюджет держава може фінансувати наукові дослідження, інновації та інші заходи, що сприяють економічному зростанню.
• Забезпечення стабільності:
Бюджет дозволяє державі реагувати на економічні кризи та інші надзвичайні ситуації, забезпечуючи стабільність та запобігаючи соціальним потрясінням.
У науковій літературі бюджет розглядається у різних аспектах:
1) бюджет як економічна категорія;
2) бюджет з матеріальної точки зору;
3) бюджет як правова категорія;
4) бюджет як політичний інститут.
