РОЗМЕЖУВАННЯ КРИМІНАЛЬНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ «ПОРУШЕННЯ ПРАВИЛ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ» (ст.236 КК) ТА «ПРИХОВУВАННЯ АБО ПЕРЕКРУЧЕННЯ ВІДОМОСТЕЙ ПРО ЕКОЛОГІЧНИЙ СТАН АБО ЗАХВОРЮВАНІСТЬ НАСЕЛЕННЯ» (ст.238 КК) (ID:1231978)

Екологічний злочин можна визначити як посягання на передбачений законом режим використання природних ресурсів, охорони довкілля та забезпечення екологічної безпеки, а також дії, що заподіюють шкоду довкіллю чи здоровʼю людини або створюють загрозу такого заподіяння. Як і будь-яке складне явище, екологічні злочини не мають єдиного, загальноприйнятого, універсального визначення. Для наукових джерел характерними є різні трактування терміну «злочин проти довкілля». Розповсюдженим є визначення поняття досліджуваного злочину, яке запропонувала О. Л. Дубовик. Згідною з цим визначенням, екологічний злочин – це передбачене кримінальним законом і заборонене ним під загрозою покарання винне, суспільно небезпечне діяння, яке забезпечує раціональне використання й охорону оточуючого середовища, оптимальну життєдіяльність людини, а також екологічну безпеку населення і територій. [1, c. 23] Злочинами проти довкілля необхідно вважати передбачені Розділом VIII Особливої частини КК України суспільно небезпечні винні діяння (дії або бездіяльність), що створюють реальну загрозу завдання шкоди чи завдають реальну шкоду довкіллю як об’єкту кримінально-правової охорони і які вчиняються суб’єктом лише цих злочинів. Всі злочини, що зосереджені у Розділі VIII «Злочини проти довкілля», в залежності від об’єкта умовно можна поділити на такі групи: 1) злочини у сфері забезпечення екологічної безпеки (ст. 236; 237; 238; 253 України); 2) злочинні посягання на живу природу (ст. 245; 246; 247; 248; 249 КК України); 3) злочинні посягання на об’єкти неживої природи (ст. 239; 239-1; 239- 2; 254; 240; 241; 242; 243; 252 КК України); 4) злочини, що порушують правові норми у сфері екології (ст. 244; 250; 251 КК України). На сьогодні стан навколишнього середовища України є однією з найбільш проблемних країн світу. Всього екологічно чистими вважаються лише 6% території України. Статистика МВС свідчить про збільшення екологічної злочинності. Так, у 2001 році було зареєстровано – 1374 таких злочинів, у 2010 році – 2062 злочини, в 2011 – 2115, а вже 2020 - 4500 злочинів, у 2021 - 5416. Як бачимо, з кожним роком кількість таких злочинів зростає. Крім того, суттєво вплинула на ситуацію війна. Станом на серпень 2024 року, протягом повномасштабної війни Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України було зафіксовано 5531 фактів негативного впливу на навколишнє середовище. Збитки, завдані довкіллю, оцінюються у 2,562 трлн грн. Охорона довкілля є важливою функцією нашої держави. Кримінальний кодекс України встановлює відповідальність за найнебезпечніші правопорушення в галузі довкілля. Згідно з ч. 1 ст. 11 КК України, злочином вважається передбачене чинним КК України суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб’єктом злочину. [2] Наведене визначення злочину є універсальним і може бути покладене в основу до визначення будь-яких злочинів, в тому числі й злочинів проти довкілля.