Зразок роботи
Актуальність теми. Правовий статус людини, як відомо, складається з її прав, обов’язків та відповідальності. Конституція України гарантує захист невід’ємних права та свобод людини та громадяни. Неповнолітні особи є особливими учасниками суспільства зі спеціальним (особливим) правовим статусом. Також неповнолітні особи є найуразливішими суб’єктами нашої держави. В останні роки спостерігається зростання злочинності серед підлітків та юнаків, що зумовило необхідність у дослідженні правового статусу неповнолітніх осіб та меж їх відповідальності за вчинення противоправних та протизаконних дії. Вчинення адміністративних правопорушень та кримінальних злочинів неповнолітніми привертає все більше уваги та викликає все більшу занепокоєність суспільства та правоохоронних органів. Правопорушення, скоєні неповнолітніми, є своєрідним індикатором, який показує рівень морального та криміногенного стану українського суспільства. Тому для дослідження в даній роботі нами була обрана тема адміністративної відповідальності неповнолітніх за законодавством України, у порівнянні з кримінальною відповідальністю неповнолітніх.
Дослідженням особливостей юридичної (правової) відповідальності взагалі, та неповнолітніх безпосередньо, займались такі науковці: Ангеленюк А.-М.Ю., Байда А.О., Бесчастний В.М., Валуєва Л.В., Веремієнко С.В., Головійчук Л., Гордєєв В.В., Горпинюк О.П., Данилевська Ю.О., Джужа О.М., Дзюма В.І., Денисенко Є.М., Дущак О.Ю., Колпаков В.К., Корнієнко М.В., Красницький І.В., Кузьменко О.В., Логвиненко Б.О., Лосич С.В., Муратова Д.Б., Назимко Є.С., Найчук Г.О., Новіков Д.О., Окерешко М.В., Ортинська Н.В., Скок О., Ткаля О.В., Шестак Л.В. та інші.
Метою даної роботи є дослідження адміністративної відповідальності неповнолітніх за законодавством України.
Досягнення мети здійснювалось шляхом вирішення наступних завдань:
1) дослідження правового статусу неповнолітніх осіб в адміністративному праві;
2) аналіз правових підстав притягнення неповнолітніх до адміністративної відповідальності;
3) дослідження особливостей застосування адміністративних стягнень та примусових заходів виховного характеру;
4) з’ясування актуальних питань розмежування адміністративної та кримінальної відповідальності неповнолітніх.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, які стосуються адміністративної відповідальності неповнолітніх осіб.
Предметом дослідження є адміністративна відповідальність неповнолітніх.
Методами дослідження, які були використані, є формально-юридичний метод, який був використаний для дослідження поняття неповнолітньої особи у чинному законодавстві України; за допомогою порівняльного методу була досліджена адміністративна та кримінальна відповідальність неповнолітніх та проведено розмежування між ними; метод аналізу був використаний для дослідження правових підстав притягнення неповнолітніх осіб до адміністративної відповідальності; метод спостереження був використаний для дослідження підстав застосування адміністративних стягнень та примусових заходів виховного характеру до неповнолітніх.
Наукова новизна одержаних результатів. Дана робота виступає комплексним дослідженням, в якому удосконалено: теоретичні підходи до розмежування адміністративної та кримінальної відповідальності неповнолітніх осіб; досліджено підстави, порядок та особливості застосування адміністративних стягнень та примусових заходів виховного характеру до неповнолітніх осіб; охарактеризовано неповнолітню особу та вік з якого можливо застосування адміністративної та кримінальної відповідальності за чинним законодавством України; з’ясовано та порівняно мету та цілі застосування кримінальної та адміністративної відповідності до неповнолітніх осіб.
Практичне значення отриманих результатів. Викладені в дослідженні положення, висновки та пропозиції можуть бути використані у правотворчості – як основа для подальшого удосконалення та внесення змін до кримінального та адміністративного законодавство у сфері притягнення неповнолітніх осіб до відповідальності.
Науковою базою дослідження стали положення та теоретичні висновки, які містяться в наукових працях українських науковців, використаних при підготовці даної роботи, а саме: Бесчастного В.М., Братуся А.В., Веремієнка С.В., Веселова М., Волошиної І.В., Галунька В., Головійчука Л., Гордєєва В.В., Данилевської Ю.О., Денисенка Є.М., Джужи О.М., Дзюми В.І., Діхтієвського П., Зубрицької О., Іванової Т.М., Колпакова В.К., Корнієнка М.В., Кузьменка О.В., Логвиненка Б.О., Лосича С.В., Муратової Д.Б., Назимка Є.С., Найчука Г.О., Олефіренка Ю.Л., Ортинської Н.В., Січевлюка В.А., Скока О., Стеценка С., Ткалі О.В., Хижняка І.О., Чиренка Н.М., Юрковської Л.Г. та Шестака Л.В.
Нормативно-правову базу дослідження складає чинне адміністративне, кримінальне та кримінально-процесуальне законодавство України.
Структура курсової роботи. Робота складається зі вступу, двох розділів, чотирьох підрозділів, висновків та списку використаних літературних джерел у кількості 28 (двадцять вісім) джерел.
РОЗДІЛ 1
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ СТОСОВНО АДМІНІСТРАТИВНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ НЕПОВНОЛІТНІХ
1.1. Правовий статус неповнолітніх осіб в адміністративному праві
Суб’єкт права – це особа (фізична або юридична), що володіє, за законом, здатністю мати і здійснювати безпосередньо або через представника права і юридичні обов’язки. Неповнолітні також є суб’єктами права і їхній статус повинен бути центром правової системи у правовій і соціальній державі. Однак неповнолітні є спеціальними суб’єктами права, тобто володіють спеціальним правовим статусом. Спеціальність цього статусу проявляється зумовлює соціальне становище неповнолітнього. Загалом специфічність цієї когорти суб’єктів права «полягає в неможливості останньої внаслідок її фізичної і розумової незрілості самостійно реалізовувати всі притаманні їй права». [21, с. 77]
Неповнолітні – це особи, які не досягли 18 років, тобто віку, з досягненням якого закон пов'язує настання повної дієздатності. Неповнолітні, які не досягли встановленого в законі віку 16 років згідно з КпАП України, є малолітніми і юридичній відповідальності, у тому числі адміністративній, не підлягають, оскільки визнаються нездатними усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними. [28, с. 35]
Адміністративна правоздатність є основою дієздатності й підставою для реалізації прав і обов’язків у конкретних правовідносинах публічно-правового характеру. На думку А. Пасічника, представники адміністративної доктрини використовували напрацювання вчених щодо загальної теорії права або окремих галузевих наук. Науковець адміністративну дієздатність праксеологічно розуміє як необхідну складову настання адміністративної відповідальності, оскільки здатність фізичної особи набувати права та обов’язки нерозривно пов’язана із вольовою ознакою індивіда. Слід зазначити, що еволюція адміністративної доктрини також впливала на зміст категорії «дієздатність». Так, із розвитком законодавчих адміністративних інститутів удосконалювався статус фізичних осіб, це обумовило використання досліджуваного поняття у ширшому значенні. Наприклад, Л. Кузнецова переконана, що дієздатність «... може виникати як із правомірних дій, так і з неправомірних». Таке твердження свідчить про феномен адміністративного делікту. Однак адміністративну дієздатність не можна звужувати до категорії правомірності чи неправомірності дій. Зміст її значно ширший. Дієздатний суб’єкт адміністративного права користується усім спектром можливостей у межах свого правового статусу. [12, с. 37]
