Зразок роботи
Кримінальна відповідальність за булінг і мобінг в Україні не закріплена окремими спеціальними статтями Кримінального кодексу, однак ці явища можуть підпадати під низку кримінальних правопорушень, якщо їхні наслідки сягають рівня суспільно небезпечних діянь. Це означає, що кримінальна відповідальність настає не за сам факт булінгу чи мобінгу, а за ті дії, які утворюють склад певного злочину фізичне насильство, погрози, доведення до самогубства, катування, вимагання, переслідування чи інші неправомірні дії, спрямовані на заподіяння шкоди потерпілому.
У контексті кримінальної відповідальності ключовим елементом є встановлення складу злочину, який включає об’єкт, об’єктивну сторону, суб’єкт і суб’єктивну сторону. Об’єктом посягання при булінгу або мобінгу є перш за все честь, гідність, психічне та фізичне здоров’я особи. Об’єктивна сторона може проявлятися у фізичному впливі (побиття, нанесення ушкоджень), у психологічному насильстві (погрози, систематичне приниження, переслідування), у діях, що спричинили тяжкі наслідки, включно зі спробами суїциду або реальним заподіянням шкоди життю й здоров’ю. Суб’єктом злочину є фізично осудна особа, яка досягла віку кримінальної відповідальності, а суб’єктивна сторона характеризується, як правило, умисною формою вини, оскільки цькування зазвичай здійснюється свідомо, із метою завдати шкоди, принизити, домінувати або примусити потерпілого до певних дій [11, с. 174-187].
Кримінальна кваліфікація залежить від конкретних проявів булінгу або мобінгу. Якщо цькування спричинило тілесні ушкодження, застосовуються статті 125–128 КК України, які регламентують відповідальність за умисне або необережне спричинення тілесної шкоди. Якщо в діях містилися погрози вбивством або іншим тяжким насильством, може застосовуватися стаття 129. У випадках, коли жертву доведено до спроби самогубства або самогубства, вчинене цькування кваліфікується за статтею 120 КК України «Доведення до самогубства», що передбачає значно суворіші санкції. Мобінг або булінг, що має ознаки переслідування чи нав’язливого контролю, може бути кваліфікований за статтею 126-1 «Домашнє насильство», якщо воно відбувається в сімейних стосунках, або за статтею 163 у разі порушення недоторканності листування, телефонних розмов чи приватного життя. Систематичне психологічне чи фізичне цькування, що має характер особливої жорстокості або спричиняє тяжкі психічні стани, може бути розцінене як катування відповідно до статті 127 КК України, санкції якої є одними з найбільш суворих.
Санкції за злочини, що можуть бути наслідком булінгу чи мобінгу, варіюються залежно від тяжкості наслідків та кваліфікації. За легкі тілесні ушкодження можуть передбачатися штрафи, громадські роботи чи арешт. За погрози штраф або обмеження волі. За катування позбавлення волі від трьох до п’ятнадцяти років залежно від обставин. Доведення до самогубства карається позбавленням волі на строк від трьох до десяти років. Якщо цькування групою осіб привело до тяжких наслідків, санкції значно посилюються. В окремих випадках можуть застосовуватися і додаткові види покарань: заборона займати певні посади, виконувати певні види діяльності або обмеження волі з встановленням іспитового строку [12, с. 190].
