Джерела конституційного права України (ID:139281)

ВСТУП Актуальність дослідження. У демократичному суспільстві Конституція має особливе значення, яке ще більше зростає в перехідні періоди, коли мова йде про конкретні як у політичній, так і економічній системі суспільства. З моменту проголошення незалежності в Україні відбувається процес розширення обсягу конституційно-правового регулювання, змінюється зміст норм та інститутів конституційного права, з’являються нові. Це призводить до утворення більш складної системи джерел цієї галузі права порівняно з тією, яка існувала в радянський період. Найбільш істотні зміни в ній відбувалися з прийняттям Конституції України 1996 року. На сьогодні існує чимало досліджень вітчизняних вчених, які тим чи іншим чином торкаються проблеми сутності конституції, тлумачать джерела конституційного права, проте методологічні і теоретичні проблеми Конституції України як основного джерела конституційного права досліджені не повною мірою. Переважна більшість праць з цієї теми була опублікована ще в радянський період. Окремі аспекти висвітлені в роботах вітчизняних та зарубіжних конституціоналістів, в яких розглядається поняття, сутність, види, юридичні властивості, функції, форма, особливості мови і стилю, проблеми дотримання й охорони Конституції України, які тлумачать систему, ознаки, поняття та проблемні питання джерел конституційного права України та зарубіжних країн. Разом з цим далеко не всі аспекти Основного Закону України як джерела права національної правової системи були розкриті. У тому числі і в аспекті ролі Конституції для формування сучасної правової системи, її завдання і функції з точки зору становлення правової державності і громадянського суспільства. Роль Конституції України в системі нормативно-правових актів істотно підвищується, у тому числі з позиції впливу її норм на організацію і функціонування органів державної влади і місцевого самоврядування. Новими реаліями стає пряме застосування норм Конституції України. Конституція стає центром національної правової системи. У нормах Конституції знайшли втілення світові і європейські цінності конституціоналізму. Разом з цим проведення конституційної реформи свідчить, що є необхідність новелізації Основного Закону з точки зору вимог сьогодення. Важливо знайти шляхи посилення потенціалу конституційних норм. Усе це потребує свого наукового осмислення. Мета і завдання дослідження. Мета полягає у здійсненні комплексного всебічного дослідження Конституції України як основного джерела конституційного права України, розв’язанні теоретичних проблем, що пов’язані з правовою природою, поняттям, властивостями, системою джерел конституційного права України. Мета дослідження зумовила постановку і вирішення таких завдань: - проаналізувати й узагальнити наукові дослідження з обраної тематики і критично осмислити їх з позиції сьогодення; - розглянути розвиток наукових підходів до визначення категорії " джерело права ” й уточнити у зв’язку з цим визначення поняття джерела конституційного права України; - дослідити систему джерел сучасного конституційного права України, а також особливості її елементів крізь призму зв’язків з Конституцією України; - проаналізувати існуючі в літературі підходи до визначення поняття конституції та запропонувати власне визначення поняття „ Конституція України ” як основного джерела конституційного права України; - обґрунтувати специфіку Конституції України як нормативно-правового акта; - визначити й охарактеризувати формально-юридичні властивості Конституції України як основного джерела конституційного права України; - проаналізувати систему та види джерел конституційного права України та зарубіжних країн; - з’ясувати специфіку впливу Конституції України на чинне законодавство України; - виявити особливості правової природи законів про внесення змін до Конституції України. Об’єктом дослідження є Конституція України як нормативно-правовий акт, а також інші джерела конституційного права України та зарубіжних країн. Предметом дослідження є поняття, система, ознаки, правове регулювання джерел конституційного права, а також правова природа, юридичні властивості Конституції України, її місце і роль у системі джерел конституційного права України. Науково-теоретичною основою дослідження стали положення, підходи та ідеї, які містяться в працях вчених-юристів із теорії держави і права, конституційного права, цивільного права та інших галузевих правових наук. У науковому дослідженні використовується досвід дореволюційних авторів Н. М. Коркунова, Л. І Петражицького, П. Ф. Шершеневича, Ф. Лассаля. У радянській період дослідженням даної проблеми займались такі вчені-юристи, як С.С. Алексєєв, С. Ф. Кечек'ян, О. І. Лепьошкін, Н. О. Михальова, Л. О. Морозова, І. С. Самощенко, Я. Н. Уманський, І. Є. Фарбер, О. Ф. Шебанов, Б. В. Щетинін. Теоретичну основу дисертації склали також праці сучасних українських вчених-конституціоналістів: А. З. Георгіци, В. В. Кравченка, М. І. Козюбри, В. Ф.Мелещенка, М. П. Орзіха, В. Ф. Погорілка, В. Я.Тація, Ю. М. Тодики, О. Ф. Скакун, П. Б. Стецюка, О. Ф. Фрицького, В. М. Шаповала, Н. Г. Шукліної, Л. П. Юзькова та інших авторів. Структура курсової роботи. Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, восьми підрозділів, висновків та списку використаної літератури.