Зразок роботи
ВСТУП
Актуальність дослідження. Однією з найбільш небезпечних тенденцій розвитку злочинності в Україні є консолідація злочинного середовища та утворення в ньому організованих злочинних угруповань - стійких об’єднань осіб, орієнтованих на тривалу спільну протиправну діяльність, метою яких, здебільшого є отримання значних доходів незаконним шляхом. Діяльність цих угруповань становить зміст одного з найбільш небезпечних видів сучасної злочинності - організованої. Що особливо тривожить, - злочинність даного виду зростає значно швидше від загальної. Найчастіше організованими групами вчиняються такі тяжкі і особливо тяжкі злочини, як крадіжки і привласнення чужого майна у великих і особливо великих розмірах, розбої, злочинні заволодіння зброєю, рекет (вимагання), контрабанда, незаконні дії, пов’язані з наркотичними засобами. Мають місце і вчинення такими злочинними об’єднаннями терористичних актів, нанесення тяжких тілесних ушкоджень, зґвалтувань, захоплення заручників та інших особливо небезпечних посягань.
Перехід України від тоталітарного суспільства до демократичного позначився підвищенням активності організованих форм злочинної діяльності. Подібна ситуація не відповідала ідеології неприйняття злочинності, яка існувала й існує в українському суспільстві, що викликало відповідну законодавчу реакцію держави. Соціально обумовленою, на наш погляд, стала криміналізація створення злочинної організації (ст. 255 КК України), сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їх злочинної діяльності (ст. 256 КК України), терористичного акту та інших злочинів, пов’язаних із тероризмом (статті 258, 258-1, 258-2, 258-3, 258-4, 258-5 КК України). Не зважаючи на це, недостатнім, на мій погляд, є врегулювання питань кримінальної відповідальності осіб, котрі приховують злочини, вчинені злочинною організацією.
Науково-теоретичною базою дипломної роботи є наукові праці вітчизняних та зарубіжних учених з філософії, психології, медицини, юридичних наук, а також енциклопедично-довідкова література. Нормативною основою дослідження стали Конституція України, міжнародно-правові документи, кримінальне законодавство нашої країни і деяких інших держав, постанови Пленуму Верховного Суду України та інші нормативно-правові акти.
Хоча в Україні відсутні дослідження, у рамках яких було б здійснено комплексний правовий аналіз сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їх злочинної діяльності, характеристику деяких аспектів відповідальності за цей злочин і суміжних із цим питань знаходимо в роботах Д.О. Балабанової, А.С. Беніцького, Б.В. Волженкіна, В.Д. Гвоздецького, І.В. Годунова, Н.О. Гуторової, О.Ф. Долженкова, В.М. Дрьоміна, В.П. Ємєльянова, М.Й. Коржанського, В.Д. Ларічєва, М.І. Мельника, О.М. Міколєнка, В.О. Навроцького, В.П. Тихого, П.Л. Фріса, В.М. Шевчука.
Мета та завдання дослідження. Метою роботи є визначення теоретичних основ кримінальної відповідальності за сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їх злочинної діяльності та внесення науково обґрунтованих пропозицій для вдосконалення норм КК України в частині відповідальності за цей злочин.
Для досягнення вказаної мети були поставлені такі завдання:
- дослідити історію розвитку законодавства про відповідальність за причетність до злочину, що застосовувалося на території сучасної України;
- здійснити порівняльний аналіз зарубіжного й вітчизняного кримінального законодавства, яке встановлює відповідальність за організовані форми злочинної діяльності;
- з’ясувати сутність об’єктивних і суб’єктивних ознак складу злочину, передбаченого ст. 256 КК України, виявити найбільш складні й суперечливі питання застосування цієї кримінально-правової норми;
- проаналізувати санкції ст. 256 КК України;
- дослідити проблеми відмежування сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їх злочинної діяльності від суміжних складів злочинів;
- сформулювати та обґрунтувати пропозиції щодо вдосконалення відповідних положень кримінального законодавства та практики його застосування.
Об’єктом дослідження є злочини проти громадської безпеки.
Предмет дослідження – кримінальна відповідальність за сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їх злочинної діяльності.
Методи дослідження. В основу дипломної роботи покладено метод ідеалістичної діалектики як фундаментальний (філософський) метод пізнання. Також у ході дослідження було використано комплекс інших загальнонаукових та спеціальних наукових методів пізнання, які дозволили здійснити всебічний та об’єктивний аналіз його предмету.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що за характером і змістом розглянутих питань дипломна робота є комплексним монографічним дослідженням проблем кримінально-правової протидії сприянню учасникам злочинних організацій та укриттю їх злочинної діяльності.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що в основі викладеного матеріалу лежить систематизована кримінально-правова характеристика сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їх злочинної діяльності в поєднанні з судово-слідчою практикою. Тому сформульовані положення та висновки, включаючи пропозиції, можуть бути використані: а) у науці кримінального права – як матеріал для подальшого дослідження проблем відповідальності за злочини, пов’язані з діяльністю організованих форм злочинної діяльності; б) у навчальному процесі – при викладанні навчальних дисциплін «Кримінальне право» та «Кваліфікація злочинів», для розробки навчально-методичних посібників, лекцій, методичних рекомендацій тощо; в) у законотворчій діяльності – для подальшого вдосконалення чинного кримінального законодавства, зокрема удосконалення статті 396 КК України; г) у правозастосовній діяльності – для підготовки пропозицій про узагальнення слідчої та судової практики з проблем кваліфікації злочинів, суміжних зі сприянням учасникам злочинних організацій і з приховуванням злочину.
Особистий внесок здобувача. Дипломна робота є самостійною науковою працею, результати якої отримано на підставі особистих досліджень автора.
Структура дипломної роботи. Дипломна робота складається з вступу, трьох розділів, висновку та списку літератури.
Магістр