Зразок роботи
ВСТУП
Тероризм є достатньо складним феноменом, який постiйно змiнюється. Його мотивацiї, механiзми фiнансування та пiдтримки, методи атаки та вибору цiлей постiйно еволюцiонують i це значною мiрою ускладнює ефективну стратегiю протистояння цьому явищу та злочину. Тероризм направду став глобальною загрозою, яка, у свою чергу, потребує глобальних дiй у вiдповiдь. Причому ця вiдповiдь повинна охоплювати як витоки тероризму, його причиннiсть i запобiгання цьому злочину, так i адекватнi та результативнi механiзми боротьби з ним.
Актуальнiсть теми дослiдження. Сучасний тероризм характеризується рiзко пiдвищеною технiчною оснащенiстю, високим рiвнем органiзацiї, наявнiстю значних фiнансових коштiв. Його головна вiдмiнна риса – це розмивання меж мiж мiжнародним i внутрiшнiм тероризмом. Розширюються зв’язки терористичних органiзацiй з представниками наркобiзнесу i незаконної торгiвлi зброєю. Помiтна динамiка зростання терористичних груп у сучасному свiтi, особливо на Бльзькому Сході (зокрема у Сирії). Необхiднiсть пiдвищення ефективностi заходiв боротьби з тероризмом робить актуальною тему дипломної роботи.
Надзвичайно актуальна проблема боротьби з мiжнародним тероризмом, тому що наслiдки терористичних актiв на атомних електростанцiях, хiмiчних пiдприємствах i подiбних їм об'єктах можуть призвести до серйозних катастроф. Також у сучасному свiтi все бiльшого значення набувають економiчнi й iнформацiйнi аспекти забезпечення безпеки. Наявнiсть мiжнародної безпеки буде визначатися не вiдсутнiстю вiйн у майбутньому, а здатнiстю свiтового спiвтовариства в цiлому передбачати й вчасно здiйснювати назрiлi змiни.
Цiлий ряд дослiдникiв погоджується з тим, що тероризм неможливо спiввiдносити з будь-яким окремим злочином, а тому викликає сумнiв сама доцiльнiсть наявностi в КК України окре¬мого складу злочину, що передбачає вiдповiдальнiсть за терористичний акт. Навряд чи викликає сумнiви твердження про те, що визначення те¬рористичного акту, яке мiститься у ч. 1 ст. 258 КК України, є далеко не повним, не вичерпує усього спектру терористичних дiянь, вiдображаючи лише спецiальний склад злочину. Невизнання iнших форм насильства як терористичних у КК Украї¬ни можна вважати суттєвою прогалиною у вiтчизняному законодавствi. Iншi злочини хоча за своєю суттю i можуть бути визнанi як терористич¬нi, однак формально в Законi про кримiнальну вiдповiдальнiсть такими не визнанi.
Особливо актуально питання мiжнародного тероризму постало пiсля початку воєнних дiй на сходi України, де сепаратисти отримують пряму допомогу з територiї Росiї.
Теоретични джерелами дослiдження стали працi таких вчених, як: Л.А. Моджорян, Є.Г. Ляхов, Т.С. Бояр-Созонович, У.Р. Латипов, Л.Н. Галєнская, I.П. Блiщенко, I.I. Карпець, А.В. Змiєвський, В.П. Панов, В.Н. Кудрявцев, Ю.М. Антонян, Дж. Ламберт, Г. Вордлоу, У. Сломансон, В.Ф. Антипенко, В.П. Ємельянов, В.В. Крутов, В.О.Лукянець, А.Й.Француз.
Нормативно-правову базу склали Конституція України, Закони України: Кримiнальний кодекс України, «Про боротьбу з тероризмом», «Про мiжнародне приватне право», «Про правовий статус iноземцiв та осiб без громадянства», «Про забезпечення прав i свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованiй територiї України»; міжнародні нормативні акти: Європейська конвенцiя про боротьбу з тероризмом, Мiжнародна конвенцiя про боротьбу з бомбовим тероризмом, Мiжнародна конвенцiя про боротьбу з фiнансуванням тероризму, Конвенцiя про боротьбу зi злочинним захопленням повiтряних апаратiв, Конвенцiя про боротьбу зi злочинними актами, спрямованими проти безпеки цивiльної авiацiї, Конвенцiя про запобiгання i покарання злочинiв проти осiб, що користуються мiжнародним захистом, зокрема дипломатичних агентiв, Мiжнародна конвенцiя про боротьбу iз захопленням заручникiв, Римський Статут мiжнародного кримiнального суду; Укази Президента України та Постанови Кабінету Міністрів України.
Емпіричну базу дослідження склали: аналіз діяльності правоохоронних органів в Україні за останні роки, дані викладені Верховною Радою України щодо удосконалення антитерористичного законодавства у зв’язку з проведенням АТО на Сході України, дані Інституту стратегічних досліджень, узагальнені дані ООН про боротьбу з міжнародним тероризмом.
Наукова новизна та практичне значення отриманих результатів полягає у пропозиціях щодо боротьби з тероризмом на сучасному етапі підвищених спалахів тероризму як у світі так і в Україні зокрема. Результати дослідження можуть бути використані в процесі внесення змін до українського антитерористичного законодавства.
Об'єктом дослiдження є суспiльнi вiдносини, що виникають в у сферi боротьби з мiжнародним тероризмом.
Предметом дослiдження є система нормативно-правових актiв, що регулюють питання iнституту мiжнародного тероризму в системi злочинiв проти суспiльної небезпеки.
Мета дослiдження. Метою роботи є дослiдження мiжнародного тероризму в системi злочинiв проти суспiльної небезпеки, аналiз сучасного мiжнародного та українського законодавства, виявлення прогалин та суперечностей у правовому регулюваннi боротьби з мiжнародним тероризмом, розроблення рекомендацiй щодо його вдосконалення.
Виходячи з вищезазначеної мети, поставленi наступнi завдання дослiдження:
• Проаналiзувати сутнiсть мiжнародного тероризму;
• Визначити види мiжнародного тероризму;
• Дослiдити правове регулювання боротьби з мiжнародним тероризмом;
• Проаналiзувати мiсце тероризму в системi мiжнародного кримiнального права;
• Дати аналiз складiв терористичних злочинiв;
• Охарактеризувати кримiнально-процесуальнi iнститути в системi протидiї мiжнародному тероризму;
• Проаналiзувати сучасний стан мiжнародного тероризму;
• Визначити шляхи вдосконалення антитерористичного законодавства України.
Методологiчна основа дослiдження. Методологiчну основу дослiдження становлять прийнятi в юридичнiй науцi методи наукового дослiдження, а також методи наукового пiзнання: системного аналiзу дослiджуваних явищ i подiй; порiвняльного аналiзу правових норм i понять; формальнологiчного та iсторичного аналiзу правових категорiй та iншi.
Структура дипломної роботи зумовлена метою i завданнями дослiдження. Роботу складають вступ, три роздiли, дев’ять пiдроздiлiв, висновки. Загальний обсяг 129 сторiнок. Список використаних джерел налiчує 110 найменувань.