Правовий прецедент як джерело права (ID:213095)
Зміст
ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………………....3
РОЗДІЛ 1. ІСТОРИЧНИЙ ШЛЯХ СТАНОВЛЕННЯ ПРАВОВОГО ПРЕЦЕДЕНТУ ЯК ДЖЕРЕЛА ПРАВА ………………………………………...........6
1.1. Виникнення та становлення прецеденту як джерела права …….…............6
1.2. Поняття, особливості та класифікація правового прецеденту …………..15
1.3. Роль та місце прецеденту у системі джерел права ………….………........27
РОЗДІЛ 2. ПРАВОВИЙ ПРЕЦЕДЕНТ В СУЧАСНИХ ПРАВОВИХ СИСТЕМАХ ……………………………………………………………….....………..34
2.1. Правовий прецедент в англосаксонській правовій системі ………………...34
2.2. Правовий прецедент в романо-германській правовій системі …………….44
РОЗДІЛ 3. ПРОБЛЕМИ ЗАКОНОДАВЧОГО ЗАКРІПЛЕННЯ ТА ПРАКТИЧНОГО ЗАСТОСУВАННЯ СУДОВИХ РІШЕНЬ В УКРАЇНІ...……..53
3.1. Місце та роль судового прецеденту як джерела права України ...….……....53
3.2. Прецедентний характер рішень Європейського суду з прав людини та проблеми їх застосування в Україні ………………………………………………........61
ВИСНОВКИ………………………………………………………………..........69
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………....………………….75
Зразок роботи
Підходячи до розуміння прецеденту як правового явища, визначаючи його місце та роль у системі джерел права необхідно з’ясувати суть прецеденту, від якого походить його правовий аналог. Поняття «прецедент» є запозиченим з лат. «рraecedentis» і трактується як попередній. Загальне ж уявлення про прецедент зводиться до наступного. Розглядаючи конкретну справу, компетентний державний орган виносить рішення у виді документу, який має імперативну силу для учасників конкретного правовідношення, а з іншого боку, як окремий випадок застосування права він сам по собі породжує загальну норму – стає зразком, моделлю поведінки в аналогічних обставинах, тобто прецедентом.
У Оксфордському словнику поняття «прецедент» тлумачиться як «приклад чи справа, яка служить або може служити як зразок або правило для подальших справ або з допомогою якого можна підтвердити або пояснити будь-який аналогічний акт або обставина». У тлумачному словнику С. І. Ожегова дається таке визначення: «прецедент» – «це випадок, що служить прикладом чи виправданням для наступних випадків цього ж роду» [54, с. 506]. Як вказує А.А. Пахерта, «прецедентом» визнають поведінку у певній життєвій ситуації, що розглядається як зразок при аналогічних обставинах [57, с. 411]. Тобто явище «прецедент» розуміється як певний приклад, який потрібно наслідувати у аналогічній ситуації.
Правовий прецедент як джерело права являється складним і багатогранним поняттям і значно залежить від історичних, соціальних, політичних та інших традицій, які склалися у національних правових системах та віддзеркалює специфічні умови того правового середовища, в межах якого прецедент виникає і функціонує – особливості механізму держави, принципи його формування та діяльності, правова культура. Відомий російський дослідник М.Н. Марченко стверджує про те, що природа не створила «універсального» явища під назвою «прецедент» та немає і відповідної дефініції, яка б відображала його поняття та однаково трактувала б поняття прецеденту у будь-якій правовій системі. Кожна національна правова система та правова сім’я відображає свої особливості прецеденту, а незрідка – своє власне уявлення про те, що є прецедентом [51, с. 97].
Інші роботи з даної категорії:
