Зразок роботи
ВСТУП
Актуальність теми дослідження. В сучасних умовах коли Україна взяла курс на інтеграцію в Європу, актуальним стає питання подолання найнебезпечніших загроз національній безпеці, серед яких корупція на першому місці. Корупція, як негативне суспільне явище дискредитує країну на міжнародному рівні, створює несприятливі умови для надходження інвестицій, показує, що в країні неефективна система державного управління, недосконалість системи судочинства.
За останні десять років високий рівень корупції в Україні залишається саме в тих інституціях, які покликані боротися з корупцією – суди, правоохоронні органи, державна служба, парламент, політичні партії, ЗМІ, громадські державні і недержавні організації, а також сфера охорони здоров’я. Це створює серйозні перешкоди в налагодженні демократичних відносин у різних сферах суспільного життя, а саме у правовій, економічній, політичній та інших.
На рівні громадян країни корупція є обмежувальним фактором у забезпеченні їх гарантованих Конституцією України прав і свобод громадян, в суспільстві виникає соціальна напруга, з’являється недовіра громадян до всієї системи правоохоронних органів та державних інституцій. Вона є тим фактором, який сприяє ухиленню злочинців від відповідальності, визнається у недотриманні самими співробітниками органів дисципліни та законності.
Працівниками правоохоронних органів нерідко здійснюються правопорушення, в тому числі кримінальні з використанням своєї посади, надто широкими розпорядчо – дозвільними повноваженнями для прийняття рішення на власний розсуд та досвіду впливу на інших осіб. Крім того, сприяє поширенню корупції високий рівень латентності злочинів.
Виникає необхідність аналізу причин, що обумовлюють підвищення рівня корупції серед службових осіб правоохоронних органів.
Правовим аспектом корупції в системі правоохоронних органів є недотримання законодавства, а також недоліки та колізії, які призводять до перевищення керівними особами владних повноважень.
І це не дивно, так, як законодавча база в сфері протидії корупційній злочинності почала формуватися тільки на початку 90-х років минулого століття, що й обумовило її дослідження в сучасний період. Ефективна боротьба з корупцією вимагає відповідної законодавчої бази, комплексу нормативно – правових приписів, що регулюють механізми запобігання корупції, а також відповідальності за вчинення корупційних правопорушень. Вдосконалення законодавства не тільки може знизити ризики проявів корупції у правоохоронних органах, але й навіть сприяти їх викоріненню
В процесі удосконалення українського антикорупційного законодавства, безумовно, слід зважати на міжнародні правові акти і на закордонний досвід у боротьбі з корупцією у правоохоронних органах.
Протидія корупції в Україні та в світі, а особливо в системі правоохоронних органах - спра¬ва не одного дня. Якщо подолати це явище неможливо, то потрібно хоча б мінімізувати.
Запобігання корупційним діянням передбачає на сам перед вивчення умов, в яких формується і розвивається антикорупційна стратегія країни в сучасний період, оцінити політику держави в цьому напрямку, а також виявлення значущих проблем застосування конкретних механізмів такої протидії.
Теоретичні основи протидії корупції та питання запобігання корупційним правопорушенням є малодослідженими та залишаються дискусійними, що ще більше обумовлює актуальність дослідження.
Мета і завдання дослідження. Метою роботи є комплексне дослідження правових і організаційних аспектів протидії корупції в системі правоохоронних органів, як загрозі в національній безпеці України; формулювання пропозицій, спрямованих на забезпечення підвищення ефективності діяльності у сфері протидії корупційній злочинності в правоохоронних органах
Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання:
розкрити теоретичний аспект корупції;
проаналізувати структуру та повноваження правоохоронних органів;
проаналізувати та оцінити чинники здійснення корупційних правопорушень;
розглянути організаційно - правові засади боротьби з корупцією в системі правоохоронних органів;
виявити суб’єктів в протидії і запобіганню корупції і визначити іх правовий статус;
на основі аналізу антикорупційного законодавства в сучасний період виявити недоліки правового забезпечення;
окреслити основні переваги міжнародного досвіду у цій сфері;
узагальнити проблемні питання протидії корупції в системі правоохоронних органів в сучасних умовах;
запропонувати формування ефективного механізму щодо протидії корупційної злочинності в системі правоохоронних органів в Україні.
Об’єкт і предмет дослідження. Об’єктом дослідження є суспільні відносини, які виникають у процесі протидії корупційній злочинності в системі правоохоронних органів України.
Предметом дослідження є організаційно – правові засади в боротьбі корупції в системі правоохоронних органів.
Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є загальний логіко - діалектичний метод пізнання явищ та процесів. За допомогою якого з’ясовано сутність корупції в правоохоронних органах як негативного суспільного явища. Також використовувалися такі методи: історико - правовий, порівняльно – правовий, метод структурно - системного аналізу (забезпечив визначення зв’язків між економічними, політичними, соціальними, правовими чинниками виникнення корупційних проявів), формально - юридичний метод (використано в дослідженні змісту та структури правових норм антикорупційного спрямування), аналіз літературних джерел.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні організаційно – правових засад протидії корупції в системі правоохоронних органах України. У роботі висунуто ряд таких основних положень та висновків:
уперше:
1. виділено значимі, позитивні риси протидії корупційним діям в окремих зарубіжних країнах. Обов’язковим чинником протидії цьому явищу для всіх країн є кримінальна відповідальність. Мінімізувати корупцію можуть такі важливі чинники як залучення населення до боротьби, політична воля та ЗМІ;
2. визначено корупційні ризики в діяльності співробітників правоохоронних органів;
3. запропоновані шляхи формування ефективного механізму протидії корупції.
удосконалено:
1. основні чинники та причини які призводять до здійснення корупційних правопорушень з боку працівників правоохоронних структур в сучасний час.
практична значимість:
1. результати досліджень можуть бути використовуватись учасниками антикорупційних відносин для аналізу рівня корупції та корупційних проявів в системі правоохоронних органів, вибору стратегії та прийняття рішення при формуванні ефективного механізму протидії.
Ступінь наукового розроблення теми дослідження. Дослідженню питання організаційно – правових засад протидії корупції в системі правоохоронних органів приділяли увагу такі вчені як М.І. Камлик, М.І.Мельник, О.Ю.Бусол, О.В. Шевченко, М.В. Корнієнко, В.О.Іванцов, Е.С.Молдован, Ю.В.Дмитрієв, С.С.Рогульський, С.М.Івасенко, О.В.Ткаченко, Є.В. Невмержицький, В.М. Соловйов, С.Г. Стеценко, О.Г. Кальман, М.М.Луценко, С.М. Серьогін, І. В. Басанцов, С.О. Шатрава, В.Г. Козленко та інші.
Магістр