Зразок роботи
Актуальність теми дослідження. Сьогодні усі процеси в суспільстві розвиваються та зазнають змін, зокрема, відбувається розвиток і розширення ринкових відносин та господарського обігу. Відповідно важливу роль відіграють охоронні правовідносини, у яких суб’єкт господарювання безпосередньо ініціює захист своїх прав і обирає спосіб захисту.
З огляду на це, надзвичайно важливим завданням господарського процесуального законодавства є визначення процесуального статусу та надання реальної можливості суб’єктам, що передбачені у ст. 4 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України), звертатися до господарського суду у справах за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених ГПК України заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Інститут сторін господарського процесу має важливе місце у системі господарського процесуального права, оскільки сторони є головними “дійовими особами”, які реалізують свої права та виконують обов’язки з метою захисту своїх порушених або оспорюваних прав, і охоронюваних законом інтересів, що передбачені процесуальним законодавством, без їхньої участі неможливим є сам по собі господарський процес.
Поряд з іншими інститутами господарського процесуального права інститут сторін як учасників господарського процесу не позбавлений суперечливих та неоднозначних положень, має як нерозтлумачені норми, так і прогалини у правовому регулюванні та теоретичному визначенні основних понять, у зв’язку з чим є актуальним та привертає увагу вчених- процесуалістів.
Метою дослідження є комплексне господарсько-процесуальне визначення процесуального статусу та правового положення сторін господарського процесу.
Досягнення поставленої мети передбачає вирішення наступних завдань, що становлять зміст наукового дослідження:
- охарактеризувати історію розвитку інституту сторін як основних учасників господарського процесу;
- виділити ознаки, характерні для сторін господарського процесу та розкрити поняття позивача і відповідача як сторони господарського процесу
- встановити місце сторін серед учасників господарського процесу;
- визначити процесуальний статус сторін процесу та способи реалізації своїх прав та виконання своїх обов’язків;
- визначити механізми визначення участі у справі позивачів та відповідачів;
- виявити зарубіжні тенденції у регулюванні інституту сторін господарського процесу;
- запропонувати перспективи правової регламентації статусу сторін у господарському процесі в Україні.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, а саме господарські процесуальні правовідносини, які виникають у зв’язку із реалізацією сторонами господарського процесу своїх прав та обов’язків.
Предметом дослідження є правовий статус та процесуальне становище сторін господарського процесу.
Методологічну основу дослідження становить низка загальнонаукових і спеціальних методів пізнання, вибір яких обумовлено особливостями його об’єкта, предмета, мети і завдань. У процесі роботи, було використано історичний, діалектичний, порівняльно-правовий, логіко-юридичний, формально-логічний, системно-структурний та метод аналізу.
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА УЧАСНИКІВ ГОСПОДАРСЬКОГО ПРОЦЕСУ
1.1 Історія розвитку інституту сторін як основних учасників господарського процесу
В юридичній доктрині досі на сьогодні не створено єдиного підходу до визначення поняття сторін процесу. Єдине твердження, з яким погоджується абсолютна більшість дослідників аналізованої проблематики, – це те, що сторін у процесі дві: позивач і відповідач. Однією зі сторін є особа, яка звертається до суду за захистом, оскільки вважає, що інша особа порушила або необґрунтовано оспорила чи не визнала її права або охоронювані законом інтереси. Іншою стороною є особа, яку ініціатор процесу вважає порушником своїх прав та охоронюваних законом інтересів.