Кабінет Міністрів України як вищий орган виконавчої влади (ID:228822)

ВСТУП В умовах формування правової держави в Україні зростає значення регуляторів суспільних відносин, в яких знаходять своє відбиття загальнолюдські потреби й цінності. Людське суспільство, як будь-яка інша складна система, не може функціонувати та успішно розвиватися без існування певних органів. Особливе місце серед регуляторів життя суспільства та поведінки особи займають органи державної влади. Насамперед через них, на їхній основі відбувається вплив держави на суспільство. Формування правової держави передбачає досягнення ефективності у діяльності державних органів, яка визначається з огляду на цілі, що ставилися при формуванні даного органу та реально досягнутими в процесі його функціонування результатами. Отже, орган державної влади – це частина державного апарату, що має юридично визначену державно-владну компетенцію для виконання завдань і функцій держави. Принцип поділу влади на законодавчу, виконавчу і судову має давню історію і традиційно пов’язується з ім’ям французького вченого Шарля Луї де Монтеск'є. Особливість його поділу влади на "три гілки" полягає в тому, що кожна з них оголошувалася самостійною і незалежною. Тим самим виключалася узурпація влади будь-якою особою або окремим органом держави. На мою думку, у системі органів влади значне місце посідає виконавча влада. Носієм цієї влади в масштабах усієї країни є уряд, який забезпечує виконання законів та інших актів законодавчої влади, є відповідальним перед нею, підзвітним і підконтрольним їй. Призначенням органів виконавчої влади є управління, що охоплює: виконавчу діяльність - здійснення тих рішень, що прийняті органами законодавчої влади; розпорядчу діяльність - здійснення управління шляхом видання підзаконних актів і виконання організаційних дій. Виконавча влада діє безупинно і скрізь на території держави, спирається на людські, матеріальні та інші ресурси, здійснюється чиновниками, армією, адміністрацією тощо. Своєрідним штабом з організації виконавчо-розпорядчої діяльності всіх органів виконавчої влади є уряд - Кабінет Міністрів України. Досвід українського державотворення протягом останніх років переконливо засвідчив відсутність дієвої взаємодії уряду та парламенту. Більшість сформованих після прийняття Конституції урядів не спиралась на підтримку з боку парламенту, але через постійну загрозу розв'язання політичної кризи в результаті висловлення резолюції недовіри, продовжувала здійснювати свою діяльність. Проблема правового статусу Кабінету Міністрів є на сьогоднішній день надзвичайно актуальною, адже тільки маючи сильний уряд, підконтрольний парламенту, ми можемо говорити про проведення сильної економічної та соціальної політики, формулювання національної стратегії розвитку і, врешті-решт, зовнішньої політики України. З огляду на це досліджувана тема є особливо актуальною в контексті сучасної правової думки. Предметом дослідження роботи є Кабінет Міністрів України та його роль в системі органів виконавчої влади, а також конституційно-правові норми, що закріплюють систему, повноваження та інші елементи конституційно-правового статусу вищого органу виконавчої влади. Об`єктом дослідження є правовідносини, які виникають у зв’язку з виникненням, функціонуванням та реалізацією своїх повноважень Кабінетом Міністрів. Метою роботи є дослідження сутності, конституційно-правового статусу, основних елементів і специфіки Кабінету Міністрів України, його місця в системі органів виконавчої влади. Досягнення даної мети передбачає реалізацію таких завдань: – розкрити природу, специфіку та сутність Кабінету Міністрів України; – визначити конституційно-правовий статус Кабінету Міністрів України, та його порядок формування; – дослідити структурні елементи вищого органу виконавчої влади; – окреслити повноваження та компетенцію Кабінету Міністрів України; – вказати на місце Кабінету Міністрів України в системі органів виконавчої влади. Методи дослідження. В основу методології дослідження покладено загальнотеоретичні принципи та підходи до вивчення обраного предмета дослідження. З цією метою використано низку загальнонаукових і спеціальних методів пізнання, зокрема – загальнонауковий, діалектичний, логічний, структурний, історичний, порівняльно-правовий та системний метод. 1. КАБІНЕТ МІНІСТРІВ ЯК ВИЩИЙ ОРГАН ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ 1.1 Історія утворення та інституційного становлення Кабінету Міністрів України Кабінет Міністрів України – колегіальний вищий орган виконавчої гілки влади, який відповідає за реалізацію політики Президента України та правлячої політичної сили чи коаліції у Верховній Раді. Саме Кабінет міністрів на чолі з Прем’єр-Міністром відповідає за впровадження внутрішньої економічної та соціальної політики. Виконавчою гілкою влади в УРСР була Рада Міністрів, що підпорядковувалася Верховній Раді УРСР та ЦК КПУ. Із проголошенням незалежності України та орієнтацією на західні моделі управління державою виникла потреба в розбудові та розвитку Ради Міністрів УРСР за новими критеріями. Центральними органами виконавчої влади є такі органи, які безпосередньо підпорядковані уряду. Досліджуючи процес утворення Кабінету Міністрів України, слід зосередити увагу на трансформації Ради Міністрів УРСР у 1990 р. Відправною точкою є прийняття ВР УРСР “Декларації про незалежність УРСР”. Передусім декларація започаткувала економічну незалежність республіки від союзного центру. Постала потреба у формуванні нової бюджетної та економічної політики[14].