0 800 330 485
Працюємо без вихідних!
Гаряча лінія
Графік роботи
Пн - Пт 09:00 - 20:00
Сб - Нд 10:00 - 17:00
Пишіть в чат:
Для отримання інформації щодо існуючого замовлення - прохання використовувати наш внутрішній чат.

Щоб скористатися внутрішнім чатом:

  1. Авторизуйтеся у кабінеті клієнта
  2. Відкрийте Ваше замовлення
  3. Можете писати та надсилати файли Вашому менеджеру

КРИМІНАЛІСТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ: ПОНЯТТЯ, ЗМІСТ І СПІРНІ ПИТАННЯ (ID:268055)

Тип роботи: курсова
Дисципліна:Право, юридичні
Сторінок: 28
Рік виконання: 2018
Вартість: 150
Купити цю роботу
Зміст
ЗМІСТ ВСТУП…………………………………………………………………………...3 РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА КРИМІНАЛІСТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ…………………………………………………………………...6 1.1. Поняття та зміст криміналістичної діяльності…………...…....……….6 1.2. Ознаки та компоненти криміналістичної діяльності………...……….10 РОЗДІЛ 2. СТРУКТУРА КРИМІНАЛІСТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ…..…13 2.1. Характеристика структури криміналістичної діяльності……..…..…13 2.2. Характеристика окремих елементів структури криміналістичної діяльності……………………………………………………..………….14 ВИСНОВКИ……………………………………………….…………………..22 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………..25
Не підійшла ця робота?
Ви можете замовити написання нової роботи "під ключ" із гарантією
Замовити нову
Зразок роботи
1.1. Поняття та зміст криміналістичної діяльності Аналізуючи поняття криміналістичної діяльності варто розпочати з визначення діяльність загалом. Словник української мови надає декілька таких визначень. Отже, діяльність – це: 1. Застосування своєї праці до чого-небудь; 2. Праця, дії людей у якій-небудь галузі; 3. Функціонування, діяння органів живого організму; 4. Робота, функціонування якоїсь організації, установи, машини і т. ін.; 5. Виявлення сили, енергії чого-небудь. [19] В пізнанні систем поняття «діяльність» відіграє особливу роль, яка зумовлена тим, що охоплює процеси системи та дає змогу відобразити їх динаміку. Однією з важливих особливостей поняття «діяльність» є те, що саме завдяки утворюваній теоретичній перспективі з’являється можливість побудови динамічної моделі системи, в даному випадку моделі, як інструменту оптимального застосування спеціальних криміналістичних знань у кримінальному судочинстві. Поняття «криміналістична діяльність» було запропоновано Р.Г. Домбровським у 1974 р. Він виходив із того, що необхідно розрізняти криміналістичну діяльність як сукупність прийомів і методів практичного характеру (практичне пізнання) й наукову криміналістичну діяльність як сукупність методів наукового пізнання [10, с. 10]. У криміналістичній літературі виявляється неоднозначне ставлення до поняття «криміналістична діяльність». Л.Д. Самигін свого часу відмічав: «… визнання криміналістики самостійною наукою … чомусь спричинює наступний необхідний крок – визнання того, що серед різних видів людської діяльності є один вид, який цією наукою вивчається, формується й удосконалюється, який є частиною її предмета, – криміналістична діяльність». Але варто відмітити, що роботи даного науковця були написані у минулому столітті, але вони досить актуальні і на сьогодні. [17, с. 63]. В.Я. Колдін визначає криміналістичну діяльність як професійну діяльність, спрямовану на вирішення криміналістичних завдань, які виникають у ході розкриття, розслідування та запобігання злочинам. Він зазначає, що без виокремлення криміналістичної діяльності як об’єкта криміналістики й аналізу її структури, внутрішніх зв’язків і закономірностей, тобто без праксеологічного аналізу криміналістичної діяльності, взагалі немає можливості виробити методи й засоби, які оптимізовуватимуть таку діяльність [12, с. 14]. В.Ю. Шепітько криміналістичну діяльність розглядає також через призму об’єкта вивчення науки криміналістики й вважає, що під криміналістичною діяльністю розуміється сфера кримінально-правової боротьби зі злочинністю як діяльність із виявлення, розкриття, розслідування, судового розгляду та запобігання злочинам [15, с. 13]. Як зазначає Р.С. Бєлкін, причиною, яка призводить до заперечення існування терміна «криміналістична діяльність», стало досить широке, довільне трактування окремими авторами її змісту. Противники впровадження його в наукову сферу виходять із того, що «не може бути ніякої «криміналістичної діяльності» в процесі розслідування, окрім кримінально-процесуальної, оперативно-розшукової або ж адміністративно-правової [6, с. 236-237]. З нашого погляду, цю думку Р.С. Бєлкіна можливо було б точніше висловити шляхом протилежного твердження: суворо кажучи, й «криміналістичну діяльність» ми можемо з повною підставою підвести під поняття «діяльності». Але для цього потрібно при аналізі слідчої (експертної, обліково-реєстраційної тощо) чітко розрізняти в кожній пізнавальній ситуації два аспекти діяльності, як процесу функціонування системи: аспекту актуалізації механізмів діяльності та аспекту розгляду «власно діяльності», що виражає різні ділянки та форми застосування зусиль слідчого (експерта). В зв’язку з цим, говорячи, наприклад, про «криміналістичну діяльність», ми повинні розуміти не яку-небудь особливу сферу слідчої (експертної, обліково-реєстраційної) діяльності, а актуалізацію одного з найважливіших регулятивних механізмів її оптимізації, переведення відповідних методологічних надбань з потенційного стану понять та категорій в процесуальне становище, в розвитку якого створюється спрямованість дій та здійснюється контроль за ними. [20, с. 138]