Тлумачення норм права (юридична герменевтика) (ID:268102)

1.1.Тлумачення як складне комплексне явище. Тлумачення права — необхідний і важливий елемент правореалізаційного процесу, зокрема в правозастосуванні. Перш ніж застосувати ту чи іншу норму права необхідно з'ясувати її реальний зміст, а в деяких випадках і роз'яснити. Тлумачення — це складна і багатоаспектна діяльність різних суб'єктів, яка має інтелектуально-вольовий характер і спрямована на пізнання і пояснення змісту правових норм. З приводу визначення і змісту тлумачення права в літературі існують різні думки. Одні автори розуміють під цим лише з'ясування, інші думають, що зміст тлумачення правових норм складає їх роз'яснення, треті визначають тлумачення як єдність того й іншого. Переконливою, на мій погляд, є третя точка зору, оскільки в першому і другому випадку очевидний односторонній підхід. Тлумачення правових норм — це складний вольовий процес, спрямований на з 'ясування обсягу та точного змісту, який вміщений в нормі права і роз 'яснення його для інших. Цей процес складається з двох частин (елементів): а) з'ясування змісту правових норм; б) роз'яснення змісту норм права. Тобто “інтерпретатор” спочатку з'ясовує зміст правової норми для себе, а потім з метою встановлення однакового розуміння і застосування роз'яснює зміст правового припису всім зацікавленим особам. Перша частина цієї діяльності — з'ясування. Воно характеризує гносеологічну природу тлумачення, яке спрямоване на пізнання права. Тлумачення-з'ясування виступає як внутрішній процес мислення, що не виходить за межі свідомості самого інтерпретатора. Під час з'ясування інтерпретатор використовує різні способи і прийоми тлумачення, що забезпечують процес пізнання. Роз'яснення — друга частина єдиного процесу тлумачення права. Вона не завжди наступає за з'ясуванням, проте є продовженням розумової діяльності на першому етапі. Цей бік діяльності щодо тлумачення адресований іншим учасникам відносин. При роз'ясненні об'єктивуються результати першої частини процесу. Така об'єктивізація знаходить свій вираз у письмовій формі (офіційний акт, документ, правовий акт) або в усній (порада, рекомендації). Таким чином, роз'яснення норм права є не що інше як пояснення і висловлювання змісту волі, яка відображена в нормативно-правових актах.. Взаємовідносини з'ясування, роз'яснення та акту тлумачення як основних елементів поняття тлумачення можуть бути охарактеризовані на практиці взаємоз'язком філософських категорій змісту і форми. При цьому з'ясування і роз'яснення — це безпосередня пізнавальна діяльність, процес її об'єктивізації зовні виступає у вигляді специфічного змісту поняття тлумачення. В той же час акт тлумачення — це форма, в межах якої пізнається і роз'яснюється зміст правових норм.