Злочини проти особи (ID:27483)

Вступ Розділ 1. Сутність попередження злочинів проти особи 1.1. Конституція України – гарант захисту 1.2. Поняття попередження злочинів 1.3. Злочини проти життя 1.4. Злочини проти здоров'я 1.5. Злочини, що становлять небезпеку для життя і здоров'я людини, які вчинюються у сфері медичного обслуговування 1.6. Інші злочини, що становлять небезпеку для життя і здоров'я людини Розділ 2. Цілі, завдання та функції попередження злочинів проти особи 2.1. Цілі, завдання, функції та межі профілактики злочинів 2.2. Аналіз стану злочинності 2.3. Узагальнення стану прокурорського нагляду Розділ 3. Система профілактики злочинів проти особи Методи і форми попередження 3.1. Система профілактики злочинів 3.2. Класифікація профілактичних заходів 3.3. Методи та форми попереджувальної діяльності Висновки Література Одним з найважливіших завдань соціальне орієнтованої держави є сприяння розвитку молодого покоління, задоволення його потреб та виконання обов'язків, передбачених Конвенцією ООН про права дитини, Всесвітньою декларацією про забезпечення виживання, захисту і розвитку дітей та Планом дій щодо її виконання. Втілення в життя вимог цих документів потребує від Української держави невідкладних дій, спрямованих на пріоритетне ефективне вирішення проблем дитинства. Ситуація, що склалась у сфері розвитку дітей, - складова демографічної кризи, яка характеризується погіршенням не лише кількісних, а й якісних характеристик населення, зокрема загостренням проблеми здоров'я дітей. Вже вступаючи до школи 60 відсотків дітей мають ті чи інші порушення соматичного та психічного характеру. Зростає кількість дітей, які мають психоневрологічні захворювання (328,8 тисячі), хвороби нервової системи і органів чуття (1,3 мільйона). 10 відсотків від загальної кількості дітей, які вступають до першого класу загальноосвітньої школи, мають затримку психічного розвитку. У значної частини школярів спостерігається недорозвиненість емоційно-почуттєвої, інтелектуальної та вольової сфери. Почастішали випадки порушення імунної системи, хронічних запальних захворювань бронхолегеневої системи, органів травлення, сечових шляхів та захворювань щитовидної залози. Загострюється проблема соціального сирітства. Серед дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків (близько 90 тисяч), лише 7 відсотків - круглі сироти. Серед підлітків та молоді поширюється куріння, алкоголізм, наркоманія, токсикоманія, венеричні захворювання, посилюється загроза епідемії СНІДу. Частішають випадки вагітності неповнолітніх. Помітно зростає дитяча бездоглядність, злочинність, проституція, кількість самогубств. У духовному розвитку спостерігається розпливчастість життєвих цілей, девальвація загальнолюдських і культурно-національних цінностей, для значної частини дітей властивий стан соціальної інфантильності. Актуалізуються проблеми культури спілкування, адаптованості дітей і підлітків до навчально-виховних колективів. Об'єктивними причинами різкого зниження фізичного психічного, соціального і духовного здоров'я підростаючого покоління є глибока соціально-економічна криза, екологічні проблеми, критичний стан щодо забезпечення дітей раціональним харчуванням, слабка матеріально-технічна база системи охорони здоров'я і освіти. Комерціалізація соціальної сфери обмежує доступ дітей до позашкільної освіти, задоволення їх культурних інтересів та спортивно-оздоровчих потреб. Поліпшення умов розвитку дітей має розглядатись як передумова сприятливого соціально-економічного і демографічного майбутнього, як проблема національного значення, що потребує першочергового вирішення. Все зазначене нами вище в основному було присвячене аналізу причин злочинності неповнолітніх та обставинам, які сприяють скоєнню людьми антисуспільних вчинків. Але цей, аналіз не є самоціллю для кримінолога, а являє собою лише основу для опрацювання системи заходів, які направлені на попередження таких проявів поведінки неповнолітніх. Злочинність - це складне поняття, пов'язане із самими різними факторами соціального життя. Відповідно і діяльність щодо правових мір, які повинні впливати на антисуспільні явища та їх причини. В останні роки діяльність по попередженню злочинності все більше починає грунтуватися на науковій основі. Цьому більш всього сприяє прогнозування тенденцій та рівня злочинності. Суть такого прогнозування полягає в тому, що маючи достовірну інформацію про стан, структуру злочинності, можна визначити тенденції в її розвитку в майбутньому. Таке прогнозування дає можливість планувати боротьбу з нею, а саме, планувати соціально-економічні та культурно-виховні заходи підвищення матеріальної забезпеченості громадян, підвищення їх культурного рівня та правосвідомості, в процесі здійснення яких усуваються причини та умови злочинності. В зв'язку з цим стає зрозумілим і важливо підкреслити, що попередження злочинності - це завдання не тільки спеціальних органів, на які законом покладений цей обов'язок, а і нашого суспільства в цілому.