Кримінальна відповідальність за грабіж (ст. 186 КК УКраїни) (ID:277547)

1.1. Становлення кримінальної відповідальності за грабіж Розглядаючи таку кримінально-правову категорію, як грабіж в історичному ракурсі, необхідно відзначити, що поняття «грабіж», «грабіжник» відомі людству, але їхній зміст протягом історії був не завжди одноковим у законодавстві. Формуванню кримінально-правових норм, виробленню конкретних дефініцій та їх розміщенню в Особливій частині КК України передував тривалий період розвитку правової думки, який відбився на історії становлення національної правової системи. Слід відзначити, що розвиток кримінальної відповідальності за грабіж слід розглядати у загальному руслі становлення та розвитку кримінально-правових норм про злочини проти власності. Із давніх часів до сучасного періоду тривав поступальний розвиток норм про відповідальність за злочини проти власності, зокрема за грабіж. Зокрема, у найдавніших пам’ятках кримінального права категорія «грабіж» не використовувалась, натомість традиційними для того часу є терміни «красти», «украсти», «татьба», які згадуються в історичних джерелах та певним чином відповідають сучасному поняттю «викрадення». Як відзначають науковці, першою кримінально-правовою нормою, що регулювала відповідальність за викрадення чужого майна, була ст. 6 договору руських з греками при князі Олегові 911 р. Хоча цей договір не вживає такого терміна, як «грабіж», проте у його тексті вже виділяється окремий вид татьби – явне відбирання чужої речі (грабіж). Саме з неї бере свій початок розвиток вітчизняного писаного кримінального права, що регулює відповідальність за грабіж[15, c. 4].