Зразок роботи
Актуальність теми дослідження визначається тим, що з огляду на розбудову в Україні демократичної, незалежної, суверенної, правової та соціальної держави одним із пріоритетів її політики є запобігання корупції. В цьому аспекті важливою вбачається належна кримінально-правова охорона суспільних відносин щодо здійснення службової та професійної діяльності у сфері надання публічних послуг. Система кримінально-правової охорони забезпечується належним формулюванням кримінально-правових норм, що покликані встановити склади злочинів, об’єктом яких визначається захист такого суспільного правопорядку.
У рейтингу країн за рівнем корупції у 2017 році Україна, маючи індекс 27 балів із 100, зайняла 130 місце серед 168 країн світу поряд із Парагваєм та Коморськими островами, будучи при цьому найкорумпованішою державою Європи. Такий рейтинг підготовлений міжнародною громадською організацією по боротьбі з корупцією та дослідженні питань корупції у світі Transparency International.
Зважаючи на те, що запровадження демократичних реформ в Україні гальмується корупційними процесами, наявними в державі, вкрай назріла необхідність введення ефективних заходів щодо протидії їм.
Взяття на себе Україною низки міжнародно-правових зобов’язань у сфері протидії корупції мало наслідком впровадження до національного законодавства юридичної конструкції «незаконне збагачення» з метою полегшення притягнення до кримінальної відповідальності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за вчинення латентних корупційних правопорушень, пов’язаних із набуттям у володіння, користування, розпорядження значної кількості активів, законність підстав набуття яких не підтверджено доказами.
За результатами спеціального дослідження, значна кількість чиновників уникають адекватного покарання за дії передбачені ст. 368-2 КК України (незаконне збагачення). З двох десятків чоловік, які незаконно збагатилися, покарання у виді позбавлення волі на певний строк відбувають лише двоє з них. Більш того, в 2015 році нові вироки взагалі не виносилися. Частково це відбулося завдяки помилці законодавця, одна з найважливіших корупційних статей КК України не працювала кілька місяців: з жовтня 2014 року до кінця лютого 2015 року.
«Незаконне збагачення» – порівняно нова стаття КК України, введена навесні 2011 року. Вона передбачає покарання чиновників, які живуть не на одну зарплату, отримуючи значні доходи з інших незаконних джерел. У цьому контексті зауважимо, що після доповнення КК України в 2011 році статтею 368-2 до неї неодноразово вносилися зміни. Чинна редакція ст. 368-2 КК України на сьогодні є оновленою відповідно до ст. 20 «Незаконне збагачення» Конвенції ООН проти корупції.
Передбачення такого злочину в сфері службової та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг, як незаконне збагачення, є вкрай важливим у системі протидії корупції в Україні. Ця кримінально-правова заборона насамперед спрямована на забезпечення законності в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб – осіб, які уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Розробкою кримінального-правових проблем незаконного збагачення займалися такі науковці як П. П. Андрушко, Л. П. Брич, Д. О. Гарбазей, О. І. Гузоватий, О. П. Денега, О. О. Дудоров, В. М. Киричко, О. О. Книженко, М. В. Кочеров, В. Н. Кубальський, М. І. Мельник, Д. Г. Михайленко, А. В. Савченко, В. Я. Тацій, В. І. Тютюгін, М. І. Хавронюк, Н. М. Ярмиш, І. М. Ясінь та інші науковці. Праці цих учених є науковим підґрунтям, на якому вибудовується кримінально-правова охорона суспільних відносин, що виникають у зв’язку із вчиненням незаконного збагачення.
Незважаючи на великий науковий доробок, прискіпливу увагу з боку міжнародної співдружності та української влади і суспільства, останнім часом корупційні злочини вчиняються частіше, урізноманітнилися й форми їх прояву, вони набули якісно нового рівня розвитку. Багато з них залишається поза досяжністю кримінального закону, зокрема, це стосується і незаконного збагачення, що вказує на необхідність комплексного дослідження питання кримінальної відповідальності за незаконне збагачення та обумовлює актуальність і практичну значущість теми дослідження.
Об’єкт дослідження – суспільні відносини, що виникають у зв’язку із вчиненням незаконного збагачення.
Предмет дослідження – кримінальна відповідальність за незаконне збагачення.
Магістр