0 800 330 485
Працюємо без вихідних!
Гаряча лінія
Графік роботи
Пн - Пт 09:00 - 20:00
Сб - Нд 10:00 - 17:00
Пишіть в чат:
Для отримання інформації щодо існуючого замовлення - прохання використовувати наш внутрішній чат.

Щоб скористатися внутрішнім чатом:

  1. Авторизуйтеся у кабінеті клієнта
  2. Відкрийте Ваше замовлення
  3. Можете писати та надсилати файли Вашому менеджеру

Злочинець та злочин на сторінках художньої літератури (ID:307523)

Тип роботи: курсова
Дисципліна:Право, юридичні
Сторінок: 35
Рік виконання: 2018
Вартість: 80
Купити цю роботу
Зміст
ЗМІСТ ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1. Злочинець на сторінках художньої літератури 5 1.1 Особа злочинця у творах письменників–кримінологів 5 1.2 Типологія особи злочинця у літературному проекті “Пригоди Ераста Фандоріна” Бориса Акуніна 10 РОЗДІЛ 2. Злочин на сторінках художньої літератури 13 2.1 Мотив злочину у романі Ф.М. Достоєвського “Злочин і кара” 13 2.2 Проблема схильності малолітньої дитини до злочину в українській літературі 15 РОЗДІЛ 3. Кримінально–правовий вплив в українській класичній літературі 20 3.1 Культуро–антропологічний вимір кримінально–правових заходів 20 3.2 Національні традиції практики застосування кримінально–правових заходів 24 ВИСНОВКИ 32 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 34
Не підійшла ця робота?
Ви можете замовити написання нової роботи "під ключ" із гарантією
Замовити нову
Зразок роботи
Злочинець і злочин завжди займав вагоме місце не тільки в дослідженнях фахівців різних наукових галузей, але й у творах художньої літератури. Дослідження соціально–психологічних аспектів злочинності та особистостей злочинців є обговорюваною темою у наукових працях. Людині з давніх–давен було важливо зрозуміти причини, що спонукають її переступати межі загальновизнаних норм і встановлених правил, усвідомлювати, яка сила змушує це робити, а також виявити ті сфери, де приховані ці причини. “Трактати, романи, автори яких коли–небудь зверталися до теми злочину, – писав В. А. Бачинін, – це правда, яку людина намагалась і намагається говорити собі про саму себе. І, як правило, це правда похмура й важка, чути яку не легко, а інколи й просто страшно”.[4, с.412] Актуальність теми забезпечується тим фактом, що в опублікованих раніше джерелах кримінологічний аналіз обраного мною для дослідження матеріалу не проводився.