ЕКОЛОГІЧНІ ПРАВОВІДНОСИНИ: ПОНЯТТЯ, ЗМІСТ ТА ВИДИ (ID:3152)

ВСТУП Розділ 1. ЕКОЛОГІЧНЕ ПРАВО УКРАЇНИ: ПОНЯТТЯ І ПРЕДМЕТ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ Предмет, сутність та види екологічних правовідносин Розділ 2. ЗАГАЛЬНО-ТЕОРЕТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЕКОЛОГІЧНИХ ПРАВОВІДНОСИН В УКРАЇНІ 2.1. Суб’єкти екологічних правовідносин 2.2. Об’єкти екологічних правовідносин Розділ 3. ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ ПРИРОДОКОРИСТУВАЧІВ В СИСТЕМІ ЕКОЛОГІЧНОГО ПРАВА УКРАЇНИ ВИСНОВКИ Екологічне право України — це сукупність правових норм, які регулюють суспільні відносини, що складаються з приводу використання і відтворення природних ресурсів в їх неподільному стані з природним середовищем, охороною навколишнього природного середовища і підтримання екологічної безпеки, метою яких є досягнення гармонійного співвідношення між природою і суспільством. Правильність визначення предмета правового регулювання є обов’язковою умовою доцільного застосування його норм. Предмет правового регулювання екологічного права складають екологічні правовідносини, що виникають у галузі використання природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища і забезпечення екологічної безпеки, які базуються на різноманітності форм права власності, природокористування і права громадян на безпечне для життя і здоров’я навколишнє природне середовище. Виходячи з цього визначення, зміст предмета екологічного права складають відносини стосовно використання природних ресурсів (природоресурсні правовідносини) та правовідносини в галузі екології (природоохоронні правовідносини). Таким чином, норми, що регулюють екологічні правовідносини, формують окремі підгалузі екологічного права, яке, в свою чергу, є складовою загального права. Під джерелами екологічного права розуміють нормативно-правові акти, що містять еколого-правові норми, призначені для регулювання екологічних правовідносин. В Україні основними джерелами є законодавчі і підзаконні нормативні акти. Конституція України є Основним Законом і виступає початком будь-якої нормотворчості, у тому числі й еколого-правової. Саме в Конституції України закладені загальновизнані принципи, на яких базується і розвивається екологічне законодавство. Так, ст. 13 Конституції України проголошує, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу виключної (морської) економічної зони є об’єктами права власності українського народу. Кожний громадянин має право користуватися природними об’єктами права власності народу відповідно до закону. Разом з тим, кожен зобов’язаний не заподіювати шкоду природі і у разі потреби - відшкодовувати завдані їй збитки. Екологічна безпека населення є найбільш гуманним, благородним і відповідальним завданням екологічного законодавства, яке, по-перше, закріплює екологічні права громадян України, по-друге, гарантує їх реалізацію, по-третє, визначає правові, економічні та соціальні основи охорони навколишнього природного середовища. Так, відповідно до ст. 9 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», який є основним у системі екологічних правовідносин, кожний громадянин України має право на безпечне для життя та здоров’я навколишнє природне середовище, а також інші права, пов’язані з екологією. Проведений у дослідженні аналіз засвідчує, що в Україні на сьогодні сформована достатня за обсягом законодавчо-нормативна база у галузі природокористування, яка виступає основою вітчизняної системи екологічного права. Основними підставами для визначення екологічного права як самостійної комплексної галузі українського права слід вважати самостійний предмет правового регулювання, яким є охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки; особлива суспільна значущість екологічних правовідносин; специфіка об’єктів екологічних відносин, якими є найважливіші об’єкти, як земля, вода, надра тощо; наявність значної кількості спеціальних законодавчих та інших нормативно-правових актів у цій галузі. Цих підстав достатньо, щоб віднести екологічне право до найважливіших галузей українського права, поряд з конституційним, цивільним, кримінальним і адміністративним. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ