Курсова робота на тему «характеристика джерел права феодальної Франції» з історії держави і права зарубіжних країн (ID:326051)

Вступ Перемога французької корони над римським папством, поступова ліквідація самостійних прав феодалів супроводжувалися в XIV—XV ст. неухильним зростанням авторитету і політичної ваги королівської влади. Значну роль в юридичному обґрунтуванні цього процесу відіграли легісти. Вони обстоювали пріоритет світської влади над церковною, заперечували божественне походження королівської влади у Франції: «Король одержав королівство ні від кого іншого, крім як від себе і за допомогою своєї шпаги». У 1303 р. була встановлена формула: «Король є імператором у своєму королівстві». Вона підкреслювала повну незалежність французького короля в міжнародних відносинах, у тому числі і від германо-римського імператора. Французький король, як стверджували легісти, мав усі прерогативи римського імператора. З посиланням на відомий принцип римського права легісти стверджували, що король сам є верховним законом, а отже, може створювати законодавство на свій розсуд. Для прийняття законів королю вже не було потрібне скликання васалів або згоди королівської курії. Була висунута також теза «усяке правосуддя йде від короля», відповідно до якої король одержав прано розглядати будь-яку судову справу сам чи делегувати це прано своїм слугам. Під час написання курсової роботи, ми бачимо як поступово змінюється так звана одноособова влада короля.