Зразок роботи
ВСТУП
Актуальність дослідження: Конституційна юстиція, як і будь-який інший правовий інститут, пройшла шлях від теоретичних ідей вчених до практичного втілення їх задумів і розробок у життєву реальність. На сьогодні цей інститут досі є в фазі становлення і в науці досі існують суперечливі погляди щодо визначення поняття Конституційної юстиції. Тому, саме зараз необхідно розвивати наукові дослідження в цій сфері і розглядати більш детально цей правовий інститут. Це сприятиме кращому розумінню значення терміну «конституційна юстиція», розглянути її історію та порівняти підходи до цього поняття в Україні та в зарубіжних країнах і, як наслідок, це спрятиме реформації поглядів на це поняття.
Мета роботи: комплексне дослідження особливостей конституційної юстиції та проблем, пов’язаних з її реалізацією.
Основними завданнями курсової роботи є:
- з'ясувати поняття і значення конституційної юстиції;
- визначити коло суб'єктів, які забезпечують конституційну юстицію;
- розглянути історію виникнення конституційної юстиції в Україні і в світі;
- порівняти зарубіжний досвід і досвід України;
- оцінити зміни, які відбулися в країні, що стосувалися конституційної юстиції.
Об'єктом дослідження є конституційна юстиція.
Предметом дослідження, в свою чергу, є генеза, сучасні моделі, особливості українського і зарубіжного досвіду конституційної юстиції.
Методологія дослідження:
Обґрунтування методології дослідження полягає в тому, що використання різноманітних теоретичних та емпіричних методів наукового дослідження дозволяє уникнути однобічного розгляду питання конституційної юстиції. Тому, для вирішення поставлених завдань були використані наступні методи:
• теоретичні:
1)систематизація, яка полягає в огляді наукових фактів та їх упорядкуванні;
2) зіставлення, яке полягає в розгляді окремих частин двох і більше фактів для їх подальшого порівняння;
3) класифікація науково-психологічних джерел інформації, що дозволяє узагальнити та систематизувати погляди вчених на проблему, яка вивчається;
• емпіричні:
1) порівняння, яке дозволяє зробити судження про подібність чи відмінність об’єктів;
2) аналіз, що означає розподіл об’єкту вивчення, в нашому випадку, конституційної юстиції, на окремі частини для кращого вивчення;
3) синтез, який , навпаки, об’єднує різні частини об’єкта в єдине ціле;
4) абстрагування-це метод, який дозволяє відрізнити головні питання від другорядних;
5) ідеалізація-дозволяє сконструювати в уяві теоретичні поняття, такі як, наприклад, моделі конституційної юстиції, для того щоб з’ясувати, які найкраще підходять для України.
Стан вивченості обраної теми. Про ці та інші питання конституційної юстиції писали такі вітчизняні та зарубіжні правознавці як: Телесенко М.В., Скомороха В. Є., Цимбалістий Т.О. , Кельман М.С. Гергелійник В.О., Шляхтун П.П., Шаповал В.М., Нудель М. А., Крусян А. Р., Агафонова Н. В., Курицин В. М., Калинычев Ф. И., Савенко М. Д.
Структура роботи: вступ, два розділи, висновки, список використаної літератури.
РОЗДІЛ 1: ПОНЯТТЯ ТА ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ КОНСТИТУЦІЙНОЇ ЮСТИЦІЇ.
1.1. Проблеми визначення поняття конституційної юстиції.
Важливою проблемою в розгляді питання конституційної юстиції є те, що в науці немає єдиної дефініції поняття «конституційна юстиція». Зокрема, М. Телесенко в своєму навчальному посібнику під назвою «Конституційна юрисдикція в Україні»[1], а також В.Скомороха в своїй праці, присвяченій проблемам теорії, методології та практики конституційної юрисдикції [2], уникають поняття «конституційна юстиція», а замість нього використовують поняття «конституційна юрисдикція». На відміну від них, Т. Цимбалістий навпаки в навчальному посібнику «Конституційна юстиція в Україні» [3] багаторазово вживає цей термін, однак жодного разу не дає його дефініції. Аналогічна проблема проглядається і в праці Кельмана М.[4], який не дає визначення поняття «конституційна юстиція», хоча і згадує цей термін неодноразово, а також зазначає, що конституційні суди в країні виконують функцію конституційного контролю. Таким чином, можна визначити три суміжні поняття-це «конституційна юстиція», «конституційна юрисдикція» та «конституційний контроль».
Магістр