Договір позички (ID:398427)

За останні десятиліття проводилося чимало наукових досліджень, що присвячувалися вивченню як оплатних (договори купівлі – продажу, міни, поставки, найму) так і безоплатних договорів (договори дарування, позички, зберігання, доручення). Визначення поняття та юридичної природи того чи іншого договору, виокремлення його специфічних ознак, встановлення самостійного місця конкретного договору в системі договірного права України, все це було предметом дослідження юридичної науки. Про те, залишилося поза увагою дослідників питання співвідношення наближених за юридичною природою договорів. Таким договором і виступає договір позички [4, c. 72-86]. У результаті реформування системи зобов’язального права України відбулось зростання ролі цивільно-правового договору як одного з найефективніших правових засобів опосередкування майнових відносин, зокрема передання майна в користування. Договори, спрямовані на передання майна в користування, є досить різноманітними й відрізняються своєю специфікою, зумовленою певними системними ознаками. Так, серед них за ознакою сплатності виділяють оплатні (різновиди договору найму, оренди) і безоплатні договори, до яких належить договір позички. Важлива роль останнього пояснюється його широким використанням як фізичними, так і юридичними особами. Крім того, незважаючи на те що сфера застосування договору позички є дещо обмеженою (зокрема, досить рідко використовується в підприємницькій діяльності), він набуває значного поширення в побутових відносинах і в галузі культури й мистецтва.