Зразок роботи
Дослідження, що проведене в магістерській роботі дає можливість виділити проблемні ситуації, що мають місце при реалізації права акціонерів на отримання інформації про діяльність товариства.
Для з’ясування природи права акціонера на одержання інформації, консолідовано риси, які притаманні праву ( немайнове право організаційного характеру, індивідуальність, умовний характер, та інші). В правовій літературі не має єдиної позиції щодо змісту, структуру права акціонера на інформацію, Так, вважаю, що право акціонера на інформацію про діяльність АТ необхідно розглядати з двох частин: а) доступ до документації товариства ( в т.ч. право на інформацію про господарську діяльність товариства) б) право на інформацію про проведення загальних зборів акціонерного товариства.
Як вбачається, досить неоднозначним є питання про одержання акціонерами документів визначених законом «Про акціонерні товариства» та внутрішніми документами товариства через представника. При аналізі практики функціонування акціонерних товариств, нормативних актів провідних держав світу, приходжу до висновку щодо потреби внести доповнення до статті 78 закону, де зафіксувати право ознайомлюватись з визначеними законом та внутрішніми актами товариства документами через представника. Одночасно закріпити суб’єктів, які матимуть право посвідчувати довіреності – нотаріус, інша посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії або депозитарна установа у встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку порядку.
В Україні законодавець надає рівне право кожному акціонеру на отримання однакового обсягу інформації. Правові норми іноземних держав з метою захисту інтересів АТ та нерозповсюдження інформації конкурентам у підприємницькому середовищі, щодо якої товариство вживає заходи захисту, встановлюють вимоги до кількості та періоду володіння акціями, при наявності яких, в акціонера виникає право на доступ до визначених законом документів товариства. З урахуванням такого міжнародного досвіду, є доречним, на мій погляд, встановити у законі « Про акціонерні товариства» кваліфіковане право акціонера на інформацію, що полягатиме у наступному:
кількість простих акцій, які має акціонер має відповідати визначеному переліку інформації, яку він може отримати.
встановлення мінімального періоду володіння акціями, після проходження якого акціонер може звернутись щодо надання інформації.
З приводу повідомлення акціонера про проведення загальних зборів, на мою думку, потрібно внести зміни до пункту 14 статті 1 закону «Про акціонерні товариства» щодо визначення «повідомлення акціонерам», в якій встановити можливість ознайомлення акціонерів за допомогою повідомлення електронною поштою. Задля уникнення зайвих конфліктних ситуацій щодо неналежного повідомлення акціонера, встановити, що конкретний спосіб подання повідомлення визначається статутом товариства, за умови забезпечення доведення точної інформації акціонерові.
Підтримує позицію щодо необов’язковості заначення у запиті акціонера про отримання інформації мети використання, в силу прямої відсутності такої вимоги у законі. З приводу положення,що закон не встановлює обмежень щодо періоду часу, за який учасник товариства має право отримувати інформацію - вважаю цей підхід вироблений досвідом функціонування товариств і судовою практикою правильним. Щодо права товариства відмовити у наданні інформації на тій підставі, що акціонер вже отримував певні документи раніше, і вимагає повторно, то вважаю, відповідь на це питання має надати саме акціонерне товариство, встановивши на власний розсуд у внутрішньому акті, таку підставу для відмови у наданні документа Значна розбіжність у практиці процедури надання інформації акціонерам є нормальним явищем, оскільки левова частина питань в контексті права на отримання інформації вирішуються на рівні кожного акціонерного товариства самостійно у внутрішніх актах.
Закон України «Про акціонерні товариства» встановлює широкий перелік відомостей, з якими може ознайомитись акціонер, ніж це, як правило, встановлено іноземними державами. З метою забезпечення акціонерам повніших даних щодо діяльності товариства, з урахуванням міжнародного досвіду регулювання відносин, є необхідним внесення зміни в частину 1 статті 78 закону. Зокрема, доповнити перелік інформації – документами звітного характеру щодо діяльності дочірніх підприємств, рішення судів щодо договорів укладених при створенні акціонерного товариства. З приводу інформації по дочірніх підприємствах, можна встановити підставу виникнення права на інформацію у акціонера (акціонерів), що володіють 5 % акцій товариства. Конкретизувати окремі документи бухгалтерського обліку в тексті статті 78, ознайомитись з якими має право акціонери, які володіють 10% акцій, зокрема квартальні фінансові звіти.
З комплексного аналізу акціонерного та інформаційного законодавства стає видно, що акціонер має право доступу до конфіденційної інформації на умовах, визначених товариством, проте не має права розголошувати її зміст. Тому, якщо запитувана акціонером інформація має конфіденційний характер, її поширення здатне завдати шкоди інтересам, АТ має право вимагати від акціонера видачі розписки, в якій той підтверджує, що попереджений про конфіденційність відомостей, зобов'язується їх не поширювати і усвідомлює свою відповідальність за їх збереження. Однак відмовляти акціонеру в інформації, мотивуючи це тим, що акціонер відмовився підписати згоду, варіант якої пропонується товариством є незаконно.
Магістр