Зразок роботи
ВСТУП
Процедура отримання показань обвинуваченого має певні особливості, що пояснюється як специфікою процесуального статусу цього учасника, так і законодавчими вимогами щодо організації та проведення його допиту у судовому провадженні. Переформатування кримінального процесу у напрямі безпосереднього отримання судом показань фактично нівелювало можливість використання попередніх показань обвинуваченого, наданих ним як підозрюваним, а відтак ускладнило процес підготовки до такого допиту та його проведення. Це призвело до труднощів та помилок у правозастосуванні. Отож набула важливості потреба наукового дослідження особливостей допиту обвинуваченого, виявлення проблем та надання рекомендацій щодо тактичних аспектів підготовки до такого допиту і його проведення.
Питанням організації та проведення допиту присвячені праці О.С. Александрова, В.П. Бахіна, В.О. Коновалової, Я.П. Зейкана, Н.М. Максимишин, В.В. Печерського, Н.І. Порубова, К.В. Проніна, У.А. Усманова, В.Ю. Шепітька та багатьох інших учених. Тактичні особливості допиту обвинуваченого (підозрюваного) та природу його показань вивчали, зокрема, А.І. Абасов, Н.І. Єфімова, В.І. Камінська, Л.Д. Кокорєв, Г.К. Курашвілі, Я.О. Мотовіловкер, Є.В. Повзик, О.Р. Ратінов, Р.Д. Рахунов, М.А. Чельцов-Бебутов, М.Л. Якуб. Водночас в умовах постійних законодавчих змін та за наявності низки практичних проблем питання, пов’язані із допитом у суді обвинуваченого, є актуальними та нагальними для наукового опрацювання.
Метою роботи є дослідження процесуальних і тактичних аспектів допиту обвинуваченого під час судового провадження, розроблення рекомендацій щодо підготовки його проведення.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, які виникають у зв’язку із проведенням допиту обвинуваченого.
Предметом дослідження є допит обвинуваченого у кримінальному провадженні.
Методи дослідження. Методологічну основу дослідження склали сучасні загальнонаукові та спеціальні методи наукового пізнання. Їх використання дозволило вивчити проблему комплексно, а також досягти поставленої мети, вирішити поставлені в роботі завдання.
У процесі тлумачення конкретних юридичних конструкцій і норм широко використовувалися прийоми формальної логіки і лексико-граматичного аналізу. Достовірність та обґрунтованість результатів, отриманих у ході дослідження, є наслідком застосування системно-структурного, порівняльно-правового, формально-юридичного методів, а також методу опису понять і термінів, методів аналізу, тлумачення, класифікації.
Магістр