Зразок роботи
ВСТУП
На певному етапі розвитку суспільства постає потреба в упорядкуванні існуючих в ньому відносин. Неможливо уявити людське суспільство без регулювання поведінки людей за допомогою певних зразків, моделей, масштабів. Сукупність, система певних норм формує певний правовий інститут, підгалузь, галузь права, право вцілому.
На них й складаються, в результаті багаторазового повторення, норми, на які в майбутньому орієнтується суспільство. Норма права, як загальнообов’язкове правило лежить в самій основі і конкретно-регулятивного впливу права на суспільні відносини. Але й норма права має складну структуру, насамперед – ядро, навколо якого «обертаються» її елементи і з’являються її ознаки. Виділити норму права з тої оболонки, якою вона окутана в процесі свого появлення не так просто тому, що вона (норма права) може збільшуватись, ділитись та видозмінюватись.
Актуальність цієї теми полягає у вивчені поняття і структури норм права.
Метою та завдання дослідження є загальна характеристика норм права.
Об’єктом дослідження є функції та принципи нормотворчості.
Предметом дослідження є визначення ролі правових норм в суспільному житті людини та їх класифікація, аналіз їх співвідношення та взаємодії.
Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку літератури.
Перший розділ «Загальна характеристика норми права» присвячений поняттям, ознакам на класифікаціям норм права. У другому розділі «Структура норм права» вивчається структура норми права. У третьому розділі «Проблеми питання нормотворчого процесу в Україні» розглядаються поняття, ознаки, принципи та функції нормотворчості.
Визначаються і елементи логічної структури норми права, за допомогою формули «якщо – то – отже». Елементу «якщо» відповідає такий елемент норми права, як гіпотеза, елементу «то» – диспозиція, «отже» – санкція. Таким чином, відповідно до наведеної конструкції норма права логічно складається з гіпотези, диспозиції та санкції.
У сучасній юридичній науці дослідження даної проблеми пов'язано з іменами Пиголкіна А. С., Вопленко Н. Н., Черданцева А. Ф., Хабриєвої Т. Я., однак єдиного підходу до питань тлумачення в авторів немає. Особливо суперечливі думки радянських і закордонних учених, але всі вони погоджуються, що норми права це велике надбання людства.
Проблема тлумачення є однієї з традиційних проблем юридичної науки. Вона має самостійне значення в процесі наукового або повсякденного пізнання державно-правового життя. Необхідність чіткого розуміння про зміст чинних норм виникає в ході правотворчої роботи. Процес тлумачення неминучий при реалізації правових норм органами суду прокуратури, арбітражу, інших державних органів, при укладанні угод і договорів господарськими структурами, у діяльності партій, суспільних об'єднань, при здійсненні цивільних юридичне значимих дій і так далі.
Реалізація права, тобто перетворення правових норм у життя, досягаються свідомою діяльністю людей. Люди повинні усвідомлювати зміст норм, розкривати для себе їх, зміст. Тлумачення – складова частина процесу застосування правових норм, без нього неможлива їхня правильна реалізація.
Магістр