Зразок роботи
Конституція України визначає, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону (ст. 65 Конституції України). Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності й недоторканності покладаються на Збройні Сили України, забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України — на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави (ст. 17 Конституції України).
Від стану законності та воєнного правопорядку у Збройних Силах та інших військових формуваннях, що діють відповідно до законодавства України, багато в чому залежить ефективність виконання покладених на них найважливіших державних завдань. Окремі закони, військові статути та інші підзаконні нормативні акти чітко і точно регламентують усі сфери життя та діяльності Збройних Сил. На військовослужбовців покладається неухильне дотримання Конституції України, законів і підзаконних актів, військової присяги, наказів командирів (начальників). Все це багато в чому зумовлює специфіку суспільних відносин у сфері несення військової служби, а також особливості й суспільну небезпеку їх порушень, у тому числі злочинів. Нормативною базою боротьби з військовими злочинами є розділ XIX Особливої частини КК України (статті 401—435).
Не можна стверджувати, що проблеми військових злочинів не висвітлені в літературі. Вони були предметом дисертаційних досліджень, описані в навчально-практичних посібниках та розглядались в наукових публікаціях таких вчених, як: Козакова В., Хавронюк М.І., Горобець К.М., Туркот М., Михайлов В., Адель Ханян Р., Бондарів В., Чікалін В., Клименко В., Бугаєв В.О., Горний А.М. Білоконєв В., Мацкевич І.М., Богуцький П., Сонько М.М., Коваленко С., М.Й. Коржанський, М.І. Мельник, М.І. Хавронюк, С.С. Яценко, В.В. Сташис, В.Я. Тацій та ін.
Магістр