Криміналістична характеристика грабежів (ID:549849)

На підставі ст. 17 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року Конституція України наголосила, що кожна людина (громадянин) має право на володіння майном і не може бути безпідставно його позбавлена . Право громадянина на власність охороняється силою закону, зокрема, Кримінальним Законом України, в якому передбачена відповідальність та покарання осіб які вчиняють злочини проти власності будь якої форми: державної, колективної або приватної. Проблема злочинів проти власності турбувала законодавців на протязі дванадцяти століть, починаючи з часів Стародавньої Русі (“Руська Правда”, Укладення 1885 р. “О преступлениях и проступках против собственности частных лиц”, тощо) ; її глибоко та досконало вивчали науковці-правники: Курінов Б.А., Лук’янов В.В., Володько Н.В., Владимиров В., Гарбуз А. Питання кримінально-правової боротьби із злочинними посяганнями на власність в Україні розглядались у публікаціях Б.М. Бабія, Я.М. Брайніна, П.С. Матишевського, П.П. Михайленко, С.І. Тихенко. та інші. У Кримінальному кодексі України злочини проти власності відокремлені в розділі шостому Особливої частини (ст.ст. 185-198), що свідчить про гарантованість захисту приватного майна з боку держави і уповноважених нею органів від корисливих посягань.