Зразок роботи
Творча діяльність є досить різноманітною, результатами можуть бути як літературні, так музичні твори, або ж винаходи, корисні моделі тощо. Правова охорона дисертацій, картин, музичних творів, творів скульптури тощо здійснюється авторським правом.
Поняття «авторське право» варто визначити в об’єктивному та суб’єктивному розумінні. Авторське право в об’єктивному розумінні – це сукупність правових норм, які регулюють відносини, які з’являються внаслідок створення і використання творів науки, літератури, мистецтва тощо.
Стосовно суб’єктивного розуміння – це сукупність прав, які має автор або ж його правонаступники у зв’язку зі створенням або використанням твору науки, літератури, мистецтва тощо.
Поняття « авторське право» має своє правове підґрунтя. Основними його джерелами є Конституція України [1] , Закон України «Про авторське право та суміжні права»[2], Цивільний кодекс, підзаконні акти тощо [3]. Іноді як джерела виділяють міжнародні договори, такі як Женевська конвенція про авторське право або ж Бернська конвенція з охорони літературних та художніх творів.[4]
Враховуючи стрімкий розвиток науки та мистецтва, авторське право породжує велику кількість різноманітних об’єктів. Їх перелік врегульований у статті 8 Закону України «Про авторське право та суміжні права»[2], проте він не є вичерпним. Об`єктами авторського права є виступи, лекції, промови, проповіді та інші усні твори; комп’ютерні програми; літературні письмові твори белетристичного, публіцистичного, наукового, технічного або іншого характеру; твори образотворчого мистецтва; люстрації, карти, плани, креслення, ескізи, пластичні твори, що стосуються географії, геології, топографії, техніки, архітектури та інших сфер діяльності тощо.
Об’єктом авторського права є твір науки, літератури чи мистецтва, виражений у будь-якій об'єктивній формі. Твір - це результат творчої праці автора, комплекс ідей, образів, поглядів тощо.
У джерелах авторського права передбачено охорону даних об’єктів, проте поширюється вона лише на форму, але не на ідеї, принципи, процеси тощо. Можна сказати, що об’єкт повинен мати дві ознаки : творчий характер та вираження в об’єктивній формі. Частина твору, яка може використовуватися самостійно, у тому числі й оригінальна назва твору, розглядається як твір і охороняється відповідно до Закону. [2]
Враховуючи вищесказане, варто виділити об’єкти, які не підпадають під захист авторського права. Їх перелік закріплений в статті 10 Закону України «Про авторське право та суміжні права» та стаття 434 Цивільного кодексу [2] Це:
- повідомлення про новини дня або поточні події, що мають характер звичайної прес-інформації;
- твори народної творчості (фольклор);
-видані органами державної влади у межах їх повноважень офіційні документи політичного, законодавчого, адміністративного характеру (закони, укази, постанови, судові рішення, державні стандарти тощо) та їх офіційні переклади;
- державні символи України, державні нагороди; символи і знаки органів державної влади, Збройних Сил України та інших військових формувань; символіка територіальних громад; символи та знаки підприємств, установ та організацій;
- грошові знаки;
-розклади руху транспортних засобів, розклади телерадіопередач, телефонні довідники та інші аналогічні бази даних, що не відповідають критеріям оригінальності і на які поширюється право sui-generis (своєрідне право, право особливого роду).
Загалом твір може бути виражений в будь-якій об’єктивній формі, але головною умовою, є обов’язкова можливість відтворення та сприймання даного об’єкту. Сама ж така об’єктивна форма може бути різноманітною : усною, письмовою тощо. Задум письменника чи композитора, який у свідомості автора вже склався у закінчену форму, образ, певне сполучення звуків, але не виражений ззовні у будь-якій формі, не визнається об'єктом авторського права.[4]
Магістр