Зразок роботи
Конституціоналізм як один з найважливіших принципів демократії виходить з припущення про те, що норми писаної конституції мають вищу юридичну силу по відношенню до всіх інших джерел права. Функція конституційного контролю та нагляду полягає у підтримці та забезпеченні конституційної законності.
Інститут конституційного контролю дуже тісно пов'язаний з тлумаченням та формою змін конституції. Розвиток інституту конституційного контролю підкреслює значення конституції, як акту, який встановлює фундамент будь якої держави, а саме: основи правового становища особи, структуру та взаємовідносини державних органів, форму правління та територіального устрою, основи правого становища держави на міжнародній арені.
Важливість суспільних відносин, що регулюються Конституцією, необхідність забезпечення її юридичного верховенства в системі джерел права потребують і особливої правової охорони Основного закону. Правова охорона конституції будь якої держави повинна бути направлена, перш за все, на досягнення стабільності суспільного та державного ладу, правового статусу особи, на неухильне виконання конституційних приписів всіма суб'єктами конституційного права.
Інститут конституційного контролю функціонує в більшості сучасних демократичних країнах. Здійснення конституційного контролю в державі залежить від того, яка модель запроваджена в ній. Становлення тієї чи іншої моделі конституційного контролю в країні пов’язане з особливостями національного права, організацією державної влади, організацією судової системи та економічними, політичними й історичними умовами.
Сутність контролю за конституційністю нормативно-правових актів полягає у вирішенні питання про те, чи прийнято нормативно-правовий акт на основі, чи не суперечить Конституції, чи розвиває і конкретизує конституційні положення. Тим самим забезпечується єдність правотворчої політики у державі. Тому інтерпретація норм конституції дозволяє органові конституційної юстиції узгодити зміст нормативних актів відповідно до конституції шляхом вирішення питання про нечинність окремих положень такого правового акту.
Явище конституційного контролю вважається центральним (основним) елементом системи правового захисту конституції. Конституційний контроль фактично був і історично першим реальним засобом забезпечення верховенства та стабільності конституції. Завжди на органи конституційного контролю покладався обов’язок не тільки звертати увагу на неконституційність дій та актів різних суб’єктів, а й безпосередньо втручатися у їх діяльність з метою недопущення появи неконституційних актів та призупинення неконституційних діянь.
Існування інституту конституційного контролю в останній час визначається як одна із характерних рис сучасної демократичної держави, передусім тієї, в основі політичної і правової системи якої є писана конституція. Поява конституційного контролю пов’язана із визнанням за конституційними нормами вищої юридичної сили. А отже, контроль за конституційністю всієї системи законодавства є логічним наслідком і одночасно гарантією обов’язкової відповідності Основному Закону всієї ієрархічної системи джерел права в державі.
Теоретична база дослідження. Дослідженням світових моделей конституційного контролю займалися такі вчені: І. Г. Алєксєєнко, В. В. Вишнякова, Н. В. Вітрук, В. О. Гергелійник, І. П. Домбровський, П. Б. Євграфов, Р. В. Зайцев, М. С. Кельман, Ю. Кириченко, М. І. Козюбра, А. В. Лещенко, З. І. Лунь, П. Ф. Мартиненко, О. М. Мироненко, О. К. Намясенко, Є. В. Назаренко, А. Ю. Осадчий, І. Є. Переш, В. Ф. Погорілко, П. М. Рабінович, М. Д. Савенко, М. В. Савчин, А. О. Селіванов, В. Є. Скомороха, В. М. Скрипнюк, І. Д. Сліденко, В. С. Стефанюк, М. В. Тесленко, Ю. М. Тодика, Дж. О. Фросіні, В. М. Шаповал та ін.
Метою курсової роботи: визначити теоретичні засади охарактеризувати світові моделі конституційного контролю.
Реалізація поставленої мети передбачає вирішення таких завдань:
• загальна характеристика поняття конституційного контроль;
• загальна характеристика поняття моделі конституційного контролю;
• охарактеризувати світові моделі конституційного контролю.
Об’єктом дослідження виступає світовий конституційний контроль.
Предметом дослідження є світові моделі конституційного.
Методи дослідження. Під час дослідження були використанні такі методи, як :
• історичний метод;
• метод аналізу;
• метод порівняння і співставлення.
Структура дослідження. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновку та списку використаної літератури. Загальний обсяг курсової роботи становить 27 сторінок.
1. Поняття конституційного контролю
Конституційний контроль сприяє забезпеченню верховенства й прямої дії Конституції на всій території держави, запобігає появі неконституційних актів та захищає основні права й свободи людини та громадянина.
Термін «контроль» походить від французького contrôle, що означає подвійний список. Із філософського погляду соціальний контроль – це використання різних соціальних інститутів і засобів для виявлення тенденцій змін у розвитку суспільних відносин та їх регулювання [філос. словник, с. 306].
Конституційний контроль в сучасному розумінні вперше виник у США на основі доктрини судового прецеденту. Прецедент, створений у результаті розгляду справи Мербері проти Медісона 1803 року, започаткував судовий конституційний контроль у США, головна риса якого – здійснення контролю судами загальної юрисдикції. Тривалий час американська модель конституційного контролю була єдиною, а європейська запропонована лише в XX ст.
Ю. Л. Шульженко вважає, що ідея конституційного контролю з’явилася на початку XVII ст. й пов’язана із діяльністю Таємної ради при Британській короні, яка визначала недійсними статути, видані легістратурами колоній, якщо вони суперечили колоніальним хартіям чи загальному праву [шульженко, с. 41]. Ця практика запозичена судами в американських колоніях, котрі виносили рішення про відмову застосовувати накази англійського короля на тій підставі, що вони суперечать колоніальній хартії.
У 80–90-х роках XVII ст. незалежні суди стали перевіряти конституційність законів штатів. Ці справи не передавалися до Верховного суду й тому особливого значення не мали.
Формування інституту судового конституційного контролю в США пов’язують із трьома передумовами. По-перше, 1787 року прийнято першу у світі писану конституцію, яка володіє вищою юридичною силою в державі. Це стало фундаментом для виникнення проблеми охорони конституції. По-друге, американський конституційний контроль виник на основі боротьби з метрополією й протиставленням себе її системи правління. Звідси – страх перед абсолютизмом та акцентування уваги на принципі поділу влади, як основи демократичного правління. По-третє, Сполучені Штати виникли як федеративна держава. Конституція 1787 року вирішила це питання, надавши федеральному праву вищу юридичну силу, але водночас допускаючи (поправка 10) принцип передачі неврегульованих пи-тань у компетенцію штатів. Усі дії федеральної влади повинні мати підставою конституційну правочинність. Однак ні Конституції штатів, ні Конституція 1787 року не заснували механізму свого захисту. Остаточно концепція судового контролю знайшла своє повне відображення лише в судових рішеннях федерального Верховного суду США [Пастернак С. Н., с. 19].
З. Чешейко-Сохацький під конституційним контролем розуміє правовий інститут, метою якого є узгодження системи права і встановленої ієрархії норм, а також усунення невідповідностей актів конституції [Czeszejko-Sochacki, Z., с. 53].
М. Домагала трактує контроль відповідності права конституції як діяльність компетентних державних органів, які посвідчують усувають невідповідність конституції законів, а також інших нормативних актів [Domagała, M., с. 10].
Д. Руссо конституційний контроль визначає як надане суду повно- важення контролювати відповідність конституції актів, прийнятих публічною владою, зокрема законів, схвалених представниками суверенного народу [Rousseau, D., с. 11].
На думку Д. Руссо, існують дві при- чини, які обумовлюють існування конституційного контролю, – права людини і контроль влади. Обидві вони є основою для формування різносторонньої компетенції будь-якого конституційного суду у сфері охорони і дотримання конституції [Rousseau, D., с. 34]. Марк Ф. Бжезінський визначає конституційний контроль як владу суду позбавляти законної сили нормативно-правові акти на конституційних підставах [Brzezinski, M., с. 154]. Ми погоджуємося з думкою російської вченої С. Пастернак, яка, досліджуючи конституційне правосуддя в країнах Східної та Центральної Європи, зазначає, що, незважаючи на відмінності у визначеннях конституційного контролю, їх поєднує те, що конституційний контроль розглядається як особливий інститут, метою якого є забезпечення верховенства та прямої дії конституції, обмеження влади та захист прав людини [Пастернак, с. 19].
