Зразок роботи
ВСТУП
В умовах постійних правових реформ та становлення правового суспільства та держави, подальшого закріплення гарантій прав й свобод як фізичних, так і юридичних осіб важлива роль відводиться діяльності гілки судової влади. Основним завданням господарського судочинства в умовах проведення правової реформи є забезпечення можливості вільної реалізації прав сторін, які беруть участь у справі.
У сьогоденному соціумі набуває все більшої розповсюдженості диспозитивний метод правового регулювання в різних галузях суспільного життя, що втілюється у наданні права сторонам відповідних правовідносин здійснювати саморегулювання своєї поведінки. Із цим пов’язаний подальший розвиток альтернативних способів вирішення правових конфліктів, у тому числі й під час здійснення господарського судочинства.
Одним із основоположних принципів господарського процесуального права України вважається принцип диспозитивності, змістом якого є широке коло правомочностей, від здійснення сторонами яких залежить розвиток процесуальної діяльності по справі. Однією із форм реалізації принципу диспозитивності є гарантована законом можливість сторін при досягненні домовленості припинити спір шляхом укладення мирової угоди. Здійснення права на укладення мирової угоди є дієвим способом врегулювання спору та нівелювання правового конфлікту між сторонами матеріального правовідношення. Лише активне просування ідей мирового вирішення спорів, розуміння необхідності скорочення навантаження на суддів та залишення за судами ролі останньої інстанції, коли інші суспільні інститути не дозволяють врегулювати конфлікт, здатне покращити ситуацію із примиреннями у господарському процесі [23, с. 26].
Питання укладення мирової угоди сторін у господарському процесі досліджувалося в багатьох наукових роботах. Зокрема, воно розкривалося такими науковцями, як: Ю. С. Канарик, О. В. Горецький, Л. С. Малярчук, О. Г. Бортнік, О. А. Згама, П. О. Попков,В. С. Шапіро тощо.
Актуальність теми даного дослідження обумовлена не тільки зростанням інтересу теоретиків до неї, але і тим, що в сучасний період кількість випадків завершення проваджень у господарських справах укладенням мирової угоди є доволі вагомою та постійно зростає. Окрім того, переважна кількість наукових праць із даної тематики була створена ще в радянські часи та у юридичному сенсі вже значно застаріла для тлумачення нормативно-правових актів.
Метою курсового дослідження є встановлення та аналіз базових теоретичних і практичних засад мирової угоди сторін в українському господарському процесі.
У контексті досягнення поставленої мети варто визначити завдання даного дослідження. Серед них можна виділити наступні:
здійснити історико-законодавчий нарис розвитку інституту мирової угоди сторін в контексті української практики та зарубіжного досвіду;
визначити акти господарського законодавства, що складають нормативно-правову базу України з питань правової регламентації мирової угоди сторін;
запропонувати поняття мирової угоди сторін у господарському процесі та навести сутнісні ознаки останньої;
з’ясувати у чому полягає значення мирової угоди сторін під час здійснення господарського судочинства в Україні;
встановити суб’єктний склад, форму та зміст мирової угоди;
дослідити питання правових процедур укладення, затвердження та виконання мирової угоди сторін у господарському процесі в Україні;
проаналізувати особливості укладення мирової угоди сторін в апеляційному, касаційному провадженнях у господарському процесі та на стадії виконання судових рішень;
окреслити коло проблем правового регулювання укладення мирової угоди сторін між суб’єктами господарювання в Україні та шляхів їх вирішення.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у процесі укладення мирової угоди сторін у господарському процесі в Україні.
Предметом дослідження є історико-законодавчий нарис розвитку інституту мирової угоди сторін в контексті української практики та зарубіжного досвіду; акти господарського законодавства, що складають нормативно-правову базу України з питань правової регламентації мирової угоди сторін; поняття мирової угоди сторін у господарському процесі та сутнісні ознаки останньої; значення мирової угоди сторін під час здійснення господарського судочинства в Україні; суб’єктний склад, форма та зміст мирової угоди; правові процедури укладення, затвердження та виконання мирової угоди сторін у господарському процесі в Україні; особливості укладення мирової угоди сторін в апеляційному, касаційному провадженнях у господарському процесі та на стадії виконання судових рішень; проблеми правового регулювання укладення мирової угоди сторін між суб’єктами господарювання в Україні та шляхи їх вирішення.
В процесі роботи було застосовано як загальнонаукові, так і спеціальні методи пізнання правових явищ: вивчення та аналіз літературних джерел, узагальнення та систематизація, системно-структурний, діалектичний, історичний, логіко-юридичний тощо. При цьому, наведені вище методи використано з врахуванням взаємозв’язку між ними, що забезпечує повні, всебічні та істинні результати дослідження.
Зв’язок роботи з науковими планами, програмами, темами закладу вищої освіти полягає у тому, що курсове дослідження виконувалося на основі програми досліджень відповідної кафедри Рівненського відділення Національної академії внутрішніх справ в межах освоєння навчальної дисципліни «Господарське право та процес».
Результати, висновки та пропозиції, що були одержані в процесі дослідження, можна використати для удосконалення та покращення господарського законодавства, що регулює укладення мирової угоди сторін під час здійснення господарського судочинства. Поряд із цим, роботу можна використати для здійснення викладацької діяльності, а також як основу для подальших доктринальних вишукувань у даній сфері. У цьому полягає її практичне значення.
Наукова новизна одержаних результатів опосередковується тим, що здобувачем запропоновано низку положень та висновків, а саме:
удосконалено дефініцію мирової угоди сторін в українському господарському процесуальному праві;
дістало подальший розвиток коло характерних рис мирової угоди сторін під час здійснення господарського судочинства;
додатково доповнено та арґументовано особливості укладення мирової угоди сторін в апеляційному, касаційному провадженнях у господарському процесі та на стадії виконання судових рішень;
запропоновано авторські шляхи вирішення проблем правового регулювання укладення мирової угоди сторін між суб’єктами господарювання в Україні.
Відповідно до мети та завдань дослідження структура курсової роботи складається з вступу, трьох розділів, висновку та списку використаних джерел. Список використаних джерел включає 30 найменувань.
Магістр