Зразок роботи
ВСТУП
Постійні суспільні трансформації політичного, економічного та соціального характеру вже давно стали невід’ємною ознакою української держави та у сучасних реаліях обумовили суттєве зміцнення позицій господарських договорів як одного із найбільш результативних правових засобів регламентації майнових відносин. Наслідком таких активних змін стала, у тому числі й модифікація системи договірного права України, а саме: поява нових різновидів угод та переосмислення змісту давно відомих юридичній спільноті договорів.
Беззаперечним фактом є те, що навіть у таких нестабільних умовах господарський договір залишається основоположним засобом регламентації правовідносин, що виникають у процесі провадження суб’єктами господарювання своєї діяльності. Адже, господарський договір є гнучким правовим інструментом, що дає змогу врахувати особливості окремих зв’язків між господарюючими суб’єктами та узгодити їх із стандартизованими моделями організації господарських зв’язків того чи іншого типу, а також з загальноприйнятим режимом правового регулювання відповідних правовідносин.
Проте, незважаючи на високу розповсюдженість застосування господарських угод в повсякденній діяльності суб’єктів господарювання, їх правове регулювання не можна вважати досконалим. Нормативно-правові акти України у даній сфері, мають велику кількість прогалин (зокрема й таких, що стосуються форми господарського договору). Із огляду на це, законодавча діяльність держави у вищезгаданому напрямку має бути спрямована на те, щоб усіма способами, не відступаючи від букви закону, забезпечити належне функціонування інституту господарських угод, як складового елемента галузі договірного права. Також держава має створити законодавче підґрунтя для правомірної поведінки усіх суб’єктів в правовідносинах, що складаються у процесі укладання господарських договорів.
До вивчення питань правового регулювання господарського договору та його форми зверталося чимало науковців. Серед них ми можемо виділити: О. А. Беляневич, А. В. Чучковську, В. С. Мілаш, І. В. Давидову, І. Б. Новицького, В. С. Шелестова, В. М. Черешнюка тощо.
На сучасному етапі розвитку держави та її економіки проблема ефективності та удосконалення правового регулювання господарського договору та його форми стоїть надзвичайно гостро, чим і обумовлюється актуальність теми дослідження. Адже, у ХХІ столітті кожне високорозвинене суспільство притримується парадигми гармонійного синтезу диспозитивних та імперативних засад правової регламентації договірних правовідносин за участю суб’єктів господарювання (на встановлення яких, зокрема, спрямоване укладання господарських угод), що у свою чергу зумовлює необхідність глибокого вивчення юридичної природи останніх. Окрім того, на протязі останнього десятиліття, доктринальні питання господарських договорів та їх форми не були предметом комплексних досліджень української юридичної спільноти, що додатково обґрунтовує актуальність теми даного курсового дослідження.
Метою курсового дослідження є встановлення та аналіз базових теоретичних і практичних засад господарського договору та його форми в Україні. У контексті досягнення поставленої мети варто визначити завдання даного дослідження. Серед них можна виділити наступні:
проаналізувати історико-правовий аспект розвитку господарського договору в Україні;
розкрити сутність правової природи господарського договору, а саме: визначити поняття, сутнісні ознаки, функції, зміст та його відмінності від інших договорів;
охарактеризувати поняття форми господарського договору в українському договірному праві;
здійснити видову диференціацію форм господарського договору в Україні;
провести загальну характеристику правових модифікацій письмової форми господарського договору: повної, скороченої, типової, стандартної або договору приєднання, нотаріальної;
дослідити питання особливостей порядку укладення та правового регулювання електронної форми господарських договорів.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у процесі укладання господарських договорів в Україні.
Предметом дослідження є: історико-правовий аспект розвитку господарського договору в Україні; правова природа господарського договору, а саме: поняття, сутнісні ознаки, функції, зміст та його відмінності від інших договорів; поняття форми господарського договору в українському договірному праві; видова диференціація форм господарського договору в Україні; правові модифікації письмової форми господарського договору: повна, скорочена, типова, стандартна або договір приєднання, нотаріальна; особливості порядку укладення та правового регулювання електронної форми господарських договорів.
В процесі дослідження використано як загальнонаукові, так і спеціальні методи пізнання правових явищ: вивчення та аналіз літературних джерел, узагальнення та систематизація, системно-структурний, діалектичний, історичний, логіко-юридичний тощо. При цьому, наведені вище методи використано з врахуванням взаємозв’язку між ними, що забезпечує достовірні, повні, всебічні та істинні результати дослідження.
Зв’язок роботи з науковими планами, програмами, темами закладу вищої освіти полягає у тому, що курсове дослідження виконувалося на основі програми досліджень Кафедри міжнародного приватного, комерційного та цивільного права Київського національного торговельно-економічного університету в межах освоєння навчальної дисципліни «Договірне право».
Результати, висновки та пропозиції, що були одержані в процесі дослідження, можна використати для удосконалення та покращення законодавства, що регламентує укладання господарських договорів. Окрім того, роботу можна використати для здійснення викладацької діяльності, а також як основу для подальших наукових розробок у даній галузі. У цьому полягає її практичне значення.
Відповідно до мети та завдань дослідження структура курсової роботи складається з вступу, трьох розділів, висновку та списку використаних джерел. Список використаних джерел включає 29 найменувань.
Магістр