Зразок роботи
ВСТУП
У найзагальнішому вигляді вимоги, яким повинна відповідати будь-яка національна процесуальна система, аби мати змогу належно функціонувати й виконувати покладені на неї функції у галузі ефективного та справедливого розгляду справ, закріплено у ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод [2]. Згідно її положень кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у розумні строки незалежним й безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить правову суперечку щодо його прав та обов’язків. Дана норма включає обширний спектр процесуальних засад, гарантій та засобів, що перебувають у стані постійного розвитку із огляду на динамічність практики Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ). Серед них варто приділити особливу увагу проблемі належного інформування учасників судового процесу як неодмінної умови реалізації у адміністративному судочинстві України засад гласності, відкритості, диспозитивності, рівності та змагальності сторін. Із вищевказаною ціллю в українському адміністративному процесуальному праві існує інститут судових повісток.
До вивчення питань інституту судових повісток в адміністративному судочинстві зверталося чимало науковців-правників. Серед них ми можемо виділити: Ю. П. Битяка, С. П. Хіміч, Є. О. Яковенко, М. С. Грубу тощо.
Питання належного повідомлення учасників судового процесу в адміністративному судочинстві стоїть надзвичайно гостро, чим і обумовлюється актуальність теми роботи. Адже, при неналежному повідомленні судом учасників справи порушується їх право на справедливий суд. Окрім того, станом на сьогодні положення Кодексу адміністративного судочинства України [4] не є досконалими, включаючи й норми щодо визначення порядку (процедури) належного інформування учасників справи, моменту із якого вважається, що такі особи є належним чином повідомленими щодо своїх прав та обов’язків, що додатково обґрунтовує інтерес автора до теми реферативної роботи.
Метою реферативної роботи є встановлення базових доктринальних та практичних засад інституту повісток в адміністративному судочинстві України, визначення особливостей їх вручення.
У аспекті досягнення поставленої мети варто визначити коло завдань даної роботи. Серед них можна виділити наступні:
визначити поняття та види судових повісток в адміністративному процесуальному праві;
здійснити аналіз нормативно-правової бази у сфері здійснення судових викликів та повідомлень;
проаналізувати зміст судових повісток в адміністративному судочинстві;
визначити особливості та порядок вручення судових повісток учасникам справи;
охарактеризувати виняткові засоби судових викликів і повідомлень у адміністративному судочинстві;
провести узагальнення правових позицій щодо вручення повісток у практиці провідних судових установ: Конституційного Суду України, Верховного Суду України та Європейського суду з прав людини.
Об’єктом роботи є суспільні відносини, що виникають у сфері здійснення судових викликів та повідомлень.
Предметом роботи є поняття та види судових повісток; нормативно-правова база у сфері здійснення судових викликів та повідомлень; зміст судових повісток; особливості та порядок вручення судових повісток учасникам справи в адміністративному судочинстві; виняткові засоби судових викликів і повідомлень у адміністративному судочинстві та правові позиції щодо вручення повісток у практиці провідних судових установ: Конституційного Суду України, Верховного Суду України та Європейського суду з прав людини.
У ході праці над реферативною роботою було застосовано як загальнонаукові, так і спеціальні методи пізнання правової реальності, а саме: вивчення й аналіз літературних джерел, узагальнення та систематизація, системно-структурний, діалектичний, історичний, логіко-юридичний тощо. Поряд із цим, усі вищевказані методи використано із врахуванням взаємозв’язку між ними, що гарантує істинні результати дослідження.
Зв’язок роботи з науковими планами, програмами, темами закладу вищої освіти полягає у тому, що реферативна робота виконувалася на основі програми досліджень Кафедри спеціальних юридичних дисциплін ... в межах освоєння навчальної дисципліни «Адміністративне судочинство».
Результати, що були отримані у ході роботи, можна використати для удосконалення та покращення законодавства, що регламентує здійснення судових викликів та повідомлень. Крім того, роботу можна використати для здійснення викладацької діяльності, а також як підґрунтя для майбутніх наукових розробок у даній сфері. У цьому полягає її практичне значення.
Відповідно до мети та завдань дослідження структура реферативної роботи складається із вступу, двох розділів, висновків та списку використаної літератури. Список використаної літератури включає 17 найменувань.
Магістр