Зразок роботи
ВСТУП
Постійні суспільні трансформації політичного, економічного та соціального характеру вже давно стали невід’ємною ознакою української держави та у сучасних реаліях обумовлюються серйозністю намірів України до встановлення істинної демократії та народовладдя. Однак пріоритетною умовою для дотримання прав і свобод людини і громадянина є забезпечення належного рівня законності та правопорядку. Одним із механізмів забезпечення законності та правопорядку в будь-якій державі є запровадження ефективної системи адміністративних стягнень.
Вищевказане знайшло відображення у статті 23 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), яка визначає, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами [3].
На наш погляд, помітний внесок у вивчення системи та видів адміністративних стягнень за законодавством України здійснили:
Н. В. Хорощак у монографії «Адміністративні стягнення за законодавством України» [7];
О. В. Панасюк у дисертаційному дослідженні «Адміністративно-деліктне право України: теоретичні питання розвитку та реформування» [6];
О. С. Літошенко у дисертаційному дослідженні «Адміністративна відповідальність в системі юридичної відповідальності» [5].
Також питання системи та видів адміністративних стягнень за законодавством України досліджували такі науковці, як: В. Авер’янов, І. Голосніченко, С. Гусаров, Є. Додін, Л. Коваль, В. Колпаков, І. Куян, Т. Коломоєць, А. Комзюк, Д. Лук’янець, О. Салманова та ін.
Актуальність теми реферативного дослідження обґрунтовується високою соціальною значимістю інституту адміністративних стягнень для життєдіяльності суспільства, зокрема в умовах воєнного стану, що зумовлює необхідність проведення досліджень щодо його подальшого вдосконалення. Окрім того, значимість проблеми адміністративних стягнень підтверджується інтенсивним розвитком законодавчої бази з питань адміністративної відповідальності в Україні, який відбувався в останні десятиріччя, широкою практикою її застосування. Ключовий нормативно-правовий акт, який регулює застосування адміністративної відповідальності в Україні, – Кодекс України про адміністративні правопорушення протягом останніх років зазнав значних змін. У КУпАП та інших нормативно-правових актах було закріплено цілий ряд нових складів адміністративних правопорушень. Додатково були наділені правом розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення нові органи держави.
Метою реферативного дослідження є аналіз теоретичних положень щодо системи та видів адміністративних стягнень за законодавством України.
Досягнення мети реферативного дослідження здійснюється шляхом виконання наступних завдань:
визначити поняття та систему адміністративних стягнень;
здійснити коротку характеристику окремих видів адміністративних стягнень, а саме: попередження; штраф; оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення; конфіскація; позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю; громадські роботи; виправні роботи; суспільно корисні роботи; адміністративний арешт; арешт з утриманням на гауптвахті;
дослідити загальні правила накладення стягнення за адміністративне правопорушення;
проаналізувати строки накладення адміністративного стягнення.
Для досягнення мети реферативного дослідження було використано такі методи дослідження: формально-логічні методи (аналіз, синтез, дедукція); спеціально-юридичні методи, перш за все, формально-юридичний; системно-структурний метод. Перераховані методи використано з урахуванням тісного взаємозв’язку між ними, що забезпечує достовірні результати дослідження.
Об’єктом реферативного дослідження є суспільні відносини, що виникають у процесі накладення адміністративного стягнення в Україні.
Предметом реферативного дослідження є система та види адміністративних стягнень за законодавством України.
Практичне значення реферативного дослідження полягає у тому, що його результати можна використати як базу для провадження дослідницької, законотворчої, викладацької й наукової діяльності.
Структурними елементами реферативного дослідження є: вступ, два розділи, поділених на підрозділи, висновки та список використаних джерел, що включає 16 найменувань. Загальна кількість сторінок – 24.
Магістр