Зразок роботи
РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРАВОПОРУШЕННЯ СЕКСУАЛЬНЕ НАСИЛЬСТВО
1.1.Поняття сексуального насильства
Поняття сексуального насильства одночасно охоплює собою форму домашнього насильства, а також небезпечне кримінальне правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканності особи, яке тягне за собою негативні суспільно-небезпечні наслідки та руйнує усталений уклад суспільного життя.
Щодо визначення поняття, важливою подією стало внесення змін до Кримінального кодексу України. Тема статевих кримінальних правопорушень завжди актуальна. Намагаючись захистити осіб від сексуальних посягань, законодавець досить часто вдається до зміни вже існуючих норм кримінального законодавства. Стаття 153 – «Насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом» змінила назву на « Сексуальне насильство». З огляду на досягнення сучасної сексології та статевої патології, здається недоречним згадувати про "неприродність" статевих зносин. Використання згаданого звороту в попередній редакції ст. 153 КК змушувало робити застереження про те, що кримінальна караність поведінки, передбаченої цією статтею КК, визначається не так званою неприродністю способів задоволення статевої пристрасті, можливою гомосексуальною спрямованістю чи аморальністю дій, а їхнім насильницьким характером. Так, український законодавець виходить з того, що здійснюваний на добровільних засадах гомосексуалізм, тобто сексуальний потяг до осіб своєї статі, має розглядатись не як діяння, заборонене під загрозою настання кримінальної відповідальності, а як особливий стан організму людини, нетипова сексуальна поведінка. Зараз ВООЗ не визнає гомосексуалізм та бісексуальність (які є сексуально привабливими для обох статей) проявами психічних захворювань.
Зміст статті також потерпів переосмислення існуючих положень. Ці зміни кардинально змінюють уявлення про сутність насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним способом. Вони призвели до появи якісно нової юридичної норми у кримінальному законодавстві, що потребує всебічного дослідження, надання кримінально-правової характеристики такому кримінальному правопорушенню та аналізу його складу. Все це зумовлює актуальність досліджуваної тематики в умовах сьогодення.
Законом України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України з метою реалізації положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами»(Стамбульська Конвенція) від 06.12.2017 № 2227-VIII [7] Кримінальний кодекс України (далі – КК) доповнено статтею 153 – сексуальне насильство.
Сексуальне насильство – вчинення будь-яких насильницьких дій сексуального характеру, не пов’язаних із проникненням у тіло іншої особи, без добровільної згоди потерпілої особи.
Досліджуючи це поняття варто сказати що у п.15 ч.1 статті 1 Закону «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 № 2229- VIII є власне визначення поняття.
Сексуальне насильство – це форма домашнього насильства, що включає будь-які діяння сексуального характеру, вчинені стосовно повнолітньої особи без її згоди або стосовно дитини незалежно від її згоди, або в присутності дитини, примушування до акту сексуального характеру з третьою особою, а також інші правопорушення проти статевої свободи чи статевої недоторканості особи, у тому числі вчинені стосовно дитини або в її присутності [12].
У зв’язку з плутаницею, на мою думку, у законодавстві України наявна термінологічна невідповідність, адже виходить, що один правовий інститут має різне значення, неоднаково трактується різними нормативно-правовими актами і взагалі, очевидно, по-різному сприймається при правозастосуванні. Тому, необхідно привести у відповідність юридичне визначення сексуального насильства. Наприклад, для позначення злочинних діянь у розумінні статті 153 КК доцільно було застосувати у самій назві статті таке словосполучення: «насильницькі дії сексуального характеру без проникнення у тіло особи»
Важливим моментом є те, що підґрунтям для цієї статті є пункт (b) частини 1 статті 36 «Сексуальне насильство, у тому числі зґвалтування» Стамбульської конвенції «Здійснення без згоди інших актів сексуального характеру з особою»
За цих умов сексуальне насильство однозначно можна віднести до діяння, яке має сексуальне забарвлення. Це може бути прямий статевий акт без проникнення або будь-які інші дії. Тут я бачу неправильним критерій поділу, який покладений в основу четвертого розділу Особливої частини Кримінального кодексу.
Також дуже привабливим виглядає термін статті 18, проекту Лансаротської конвенції. Підпункт a) пункту 1 передбачає кримінальну відповідальність за «заняття діяльністю сексуального характеру» з дитиною, яка не досягла «передбаченого законодавством віку для заняття діяльністю сексуального характеру», тоді як підпункт b) посилається на кримінальні правопорушення, здійснені проти дитини будь-якого віку, коли вони вчинені із використанням примусу, сили чи погроз, або коли злочин вчинено конкретними особами, які перебувають у колі довіри або у певних стосунках з дитиною [7, с. 8].
Якщо ця ситуація залишається незмінною, може статися наступне. Ми маємо факт сексуального насильства у вигляді петингу.
Петинг (від англ. petting – «ласкання тварин») – це любовні пестощі, що викликають збудження ерогенних зон за умов двостороннього контакту, що виключає безпосереднє зіткнення геніталій
Правопорушник чіпає іншу особу в сексуальному контексті без її згоди. Як би здавалась, тут є усі ознаки, які передбачені статтею 153, але чи не здається за таких обставин, що санкція у п’ять років позбавлення волі є занадто високою? Навіть за примушування до сексуального акту правопорушник може отримати лише санкцію у вигляді штрафу або арешту. Питання для роздуму.
Отже, сексуальне насильство має відмежовуватись як кримінальне правопорушення потрібно відмежовувати від сексуального насильства як форми домашнього насильства бо ці терміни мають різну сутність та направленість.
Але, законом запропоновано залишити термін без змін і сприймати відповідно сексуальне насильство як форму домашнього насильства, поряд з економічним, фізичним, психологічним та розглядати як загальне явище, що позначає всю систему правопорушень проти статевої свободи чи статевої недоторканості особи. Крім цього, важливим та необхідним для України кроком має стати імплементація європейського законодавства у сфері боротьби з насильством, у тому числі, шляхом ратифікації Стамбульської конвенції, яка, нині не визнана нашою державою як частина національного законодавства. Для України, як для проєвропейсько налаштованої держави це завдання має стати пріоритетним напрямком подальшої адаптації до права Європи.
Магістр