0 800 330 485
Працюємо без вихідних!
Гаряча лінія
Графік роботи
Пн - Пт 09:00 - 20:00
Сб - Нд 10:00 - 17:00
Пишіть в чат:
Для отримання інформації щодо існуючого замовлення - прохання використовувати наш внутрішній чат.

Щоб скористатися внутрішнім чатом:

  1. Авторизуйтеся у кабінеті клієнта
  2. Відкрийте Ваше замовлення
  3. Можете писати та надсилати файли Вашому менеджеру

Державний суверенітет як найважливіша ознака держави (ID:660523)

Тип роботи: курсова
Дисципліна:Право, юридичні
Сторінок: 34
Рік виконання: 2020
Вартість: 300
Купити цю роботу
Зміст
ЗМІСТ ВСТУП………………………………………………………………………...……..3 РОЗДІЛ І. ПОНЯТТЯ ТА ОСОБЛИВОСТІ СУВЕРЕНІТЕТУ …………..….6 1.1. Історичні аспекти розвитку суверенітету…………………..………………….6 1.2. Характеристика суверенітету ……………………………..………………….12 РОЗДІЛ ІІ. ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЖАВНОГО СУВЕРЕНІТЕТУ ЯК НАЙВАЖЛИВІШОЇ ОЗНАКИ ДЕРЖАВИ.......................................................19 2.1. Поняття та види державного суверенітету ………………………….……….19 2.2. Юридичні засади державного суверенітету…….............................................24 ВИСНОВКИ………………………………………………………………………..33 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ……………………............................34
Не підійшла ця робота?
Ви можете замовити написання нової роботи "під ключ" із гарантією
Замовити нову
Зразок роботи
ВСТУП Актуальність теми. З розвитком глобальних тенденцій у світі все гучніше постає питання доцільності існування державного суверенітету. Впродовж останніх 20 років спостерігаються процеси розмивання державних кордонів (це можна побачити на прикладі Європейського Союзу та Шенгенської зони), наддержавні об’єднання нав’язують економічну та валютну політику. У зв’язку з цим необхідно переосмислити поняття «суверенітету», розглянути етапи становлення поглядів на суверенітет. Поняття державного суверенітету можна визначити як незалежність державної влади від всякої іншої влади усередині країни і поза нею, виражена в її винятковому, монопольному праві самостійно і вільно вирішувати усі свої справи. Україна, обравши для себе шлях розвитку та становлення дійсно суверенної і незалежної держави, неухильно орієнтуючись на визнані світовою спільнотою демократичні та гуманістичні за своїм змістом і спрямованістю міжнародні стандарти, продовжує формувати державі інституції, місцеве самоврядування, систему національного права. Значення суверенітету як важливої ознаки держави полягає у тому, що суверенітет містить характеристику взаємовідносин державної влади з іншими суб'єктами влади як усередині країни, так і за межами державних кордонів. Проблема суверенітету була предметом дослідження філософів, політологів, конституціоналістів, істориків та теоретиків права, зокрема: Ж. Бодена, Т. Гоббса, Д. Локка, Н. Макіавеллі, Ш. Монтеск’є, Ж.-Ж. Руссо, Р. Арауйо, К. Мерріам, М. Хардт, А. Негрі, Л. Грініна, О. Снегуріна та інших.. Метою дослідження є аналіз основних проблемних питань з приводу законодавчого визначення та процедури позбавлення батьківських прав, соціального значення такого явища для батьків, що допоможе в подальшому виявити прогалини у законодавстві та вдосконалити механізм захисту прав та інтересів дитини. Метою курсової роботи є розгляд та аналіз поняття «суверенітету держави». Виходячи з мети роботи автором були визначені наступні завдання, а саме: - розкрити зміст поняття « суверенітет держави» та охарактеризувати його основні ознаки, - розгляд основних видів суверенітету держави, - аналіз впливу суверенітету на діяльність держави, - визначити сутнісний зміст суверенітету державних органів. Об'єктом курсової роботи є розкрити сутнісний аналіз передумов виникнення суверенітету держави та реальність його ознак в сучасній демократичній державі. Предметом курсової роботи є дослідження основних положень сучасної теоретичної науки про « суверенітет держави» та його особливості в сучасному світі. Методи дослідження. Методологічну основу дослідження склали сучасні загальнонаукові та спеціальні методи наукового пізнання. Їх використання дозволило вивчити проблему комплексно, а також досягти поставленої мети, вирішити поставлені в роботі задачі. У процесі тлумачення конкретних юридичних конструкцій і норм широко використовувалися прийоми формальної логіки і лексико-граматичного аналізу. Достовірність та обґрунтованість результатів, отриманих у ході дослідження, є наслідком застосування системно-структурного, порівняльно-правового, формально-юридичного методів, а також методу опису понять і термінів, методів аналізу, тлумачення, класифікації. У процесі дослідження були використані такі наукові методи: діалектичний; історико-правовий; догматичний; конкретно-соціологічний та статистичний, порівняльно-правовий; системно-структурний . Науково-теоретичне підґрунтя становлять наукові дослідження вітчизняних вчених. Структура та обсяг курсової роботи. Робота складається з вступу, двох розділів, висновків та списку використаних джерел.