Зразок роботи
ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Забезпечення інформаційної безпеки в усі часи було одним із найважливіших напрямів діяльності держави. В наш час – час переходу від постпромислового до інформаційного суспільства – проблема захисту інформації стає надзвичайно актуальною.
Ця проблема ускладнюється не лише тим, що інформація в наші часи набула ознак індустрії, її збиранням, переробкою та розповсюдженням займаються мільйони людей, а головним чином тому, що реалізація механізмів захисту інформації з обмеженим доступом відбувається тепер в умовах демократизації суспільства, боротьби за цивільні права та свободу доступу до інформації. Це потребує високої правової культури від тих, хто покликаний на практиці забезпечувати належний захист інформації з обмеженим доступом.Розбудова правової держави, що відбувається на фоні трансформації українського суспільства від постіндустріального до інформаційного, потребує створення ефективного механізму охорони та захисту суспільних відносин у сфері обігу інформації. Надійність такого механізму забезпечується як технічними, так і правовими заходами, що зосереджені в нормах чинного законодавства.
В системі правового забезпечення обігу інформації особливого значення набуває інститут кримінальної відповідальності, який виступає дієвим засобом охорони і захисту інформаційних правовідносин і спрямований на боротьбу з кримінальними правопорушеннями в інформаційній сфері. Дослідження кримінальної відповідальності за розголошення таємниці в Україні стає особливо актуальним в умовах сучасного реформування законодавства, збільшення доступу до банківської таємниці та нових викликів захисту державної таємниці в розрізі збройного конфлікту з Росією.
Науково-теоретичною основою виконання дослідження є роботи О.Ф. Бантишева, К.І. Бєлякова, Г.В. Виноградова, В.О. Глушкова, С.В. Дрьомова, С.В. Дьякова, М.П. Карпушина, М.В. Карчевського, В.А. Ліпкана, А.І. Марущака, О.Є. Остапенка, О.С. Самойлова, Є.В. Сірої, Є.Ф. Тищенка, Н.А. Савінова, К.Г. Фітісенка, О.О. Шамсутдінова, В.М. Шлапаченка та інші дослідники.
Нормативно-правовою базою дослідження є Конституція України, Кримінальний кодекс України, Кримiнaльний прoцесуaльний кoдекс Укрaїни, Зaкoн Укрaїни «Прo iнфoрмaцiю», Закон України «Про державну таємницю», Закон України «Про основи національної безпеки», Закон України «Про банки і банківську діяльність», Закон України «Про доступ до публічної інформації», Закон України «Про Службу безпеки України» та інші закони та підзаконні акти.
Емпіричну базу виконання дослідження складають дані Міністерства внутрішніх справ з статистичного узагальнення злочинів, які посягають на державну таємницю.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, які виникають в разі розголошення таємниці, яка захищена кримінальним законом.
Предметом дослідження є положення інституту кримінальної відповідальності за розголошення таємниці в Україіні.
Мета і завдання дослідження. Мета даної роботи полягає у комплексному дослідженні інституту кримінальної відповідальності за розголошення таємниці в Україні, а також пошук шляхів його вдосконалення.
Відповідно до поставленої мети поставлені наступні завдання:
1) дослідити поняття таємниці;
2) дати класифікацію кримінальних правопорушень, які посягають на таємницю;
3) проаналізувати кримінальну відповідальність за розголошення лікарської таємниці;
4) дослідити кримінальну відповідальність за розголошення таємниці усиновлення;
5) окреслити кримінальну відповідальність за розголошення комерційної таємниці;
6) проаналізувати кримінальну відповідальність за розголошення державної таємниці;
7) дати характеристику кримінальній відповідальність за розголошення відомостей військового характеру, що становлять державну таємницю;
8) визначити проблемні питання правового регулювання обігу та захисту інформації з обмеженим доступом (таємниці);
9) окреслити шляхи вдосконалення кримінальної відповідальності за розголошення таємниці в Україні;
10) проаналізувати досвід країн Східної Європи у сфері охорони державної таємниці.
Методи дослідження. Методологічну основу дослідження складають сукупність загальнонаукових та спеціальних методів наукового пізнання. Основним є загальнонауковий діалектичний метод, за допомогою якого кримінальна відповідальність за розголошення таємниці розглядається в єдності і взаємодії практичного змісту та юридичної форми. Використання методу системно-структурного аналізу дозволило визначити проблематику правового регулювання захисту таємниці в Україні. Застосування методу порівняльно-правового аналізу сприяло дослідженню законодавства країн Східної Європи у сфері захисту таємниці.
Наукова новизна та практичне значення отриманих результатів полягає у пропозиціях змін до нормативно-правових актів, які визначаються у підрозділі 3.2 «Шляхи вдосконалення кримінальної відповідальності за розголошення таємниці в Україні». Результати дослідження можуть бути використані в процесі оновлення законодавства, яке стосується лікарської, державної, військової таємниці, та в навчальному процесі, при підготовці курсу лекцій з дисципліни «Кримінальне право».
Апробація результатів дослідження. Апробаційним результатом магістерської дипломної роботи є участь у міжнародній науково-практичній конференції «Права людини – сучасні тенденції в контексті розвитку держави, права та економіки».
Cтpуктуpa poбoти. Магістерська диплoмнa poбoтa cклaдaєтьcя зi вcтупу, трьох poздiлiв, які пoдiлeнi нa 10 пiдpoздiлiв, висновків, cпиcку викopиcтaниx джерел. Робота вміщує в собі 6 таблиць. Oбcяг poбoти – 114 cтopiнок. Cпиcoк викopиcтaнoї лiтepaтуpи нaлiчує 101 найменування.
Магістр