Зразок роботи
ВСТУП
Актуальність теми. Інформація є основним об’єктом інформаційного суспільства, і її роль сьогодні важко переоцінити. Обіг інформації в суспільстві дає підстави для висновку про появу нового виду суспільних відносин – інформаційних, що є об’єктом правого регулювання [5, с. 13]. Наукові дослідження конституційно-правового регулювання доступу до інформації завжди є актуальними. Це, насамперед, пов’язано з тим, що серед усієї сукупності суспільних правовідносин пріоритетними та вагомими для визнання світовою спільнотою сьогодні стають інформаційні правовідносини. Оскільки вони забезпечують ефективність виконання функцій держави, реалізацію прав і свобод людини та громадянина, інтегрованість політики, економіки та інших сфер життєдіяльності людини.
Мета й завдання дослідження. Метою курсової роботи є комплексне дослідження права на доступ до інформації, дослідження стану забезпечення права на доступ до інформації в Україні.
Для досягнення цієї мети необхідно вирішити такі завдання:
дослідити правову природу, зміст права на доступ до інформації, його співвідношення з правом на інформацію та місце в системі конституційних прав і свобод людини та громадянина;
дати визначення конституційного права на доступ до інформації та сформулювати критерії віднесення інформації до суспільно значущої інформації;
окреслити підстави, межі здійснення права на доступ до інформації та з’ясувати умови, за яких стає можливим його обмеження;
проаналізувати конституційно-правове регулювання права на доступ до інформації в Україні;
дослідити роль правозахисних організацій в інституційному механізмі забезпечення конституційного права на доступ до інформації.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у сфері реалізації конституційного права на доступ до інформації в Україні.
Предметом дослідження є конституційно-правове регулювання права на доступ до інформації, стан його забезпечення та захисту в Україні.
Методи дослідження. Методологічну основу дослідження становить загальнонауковий діалектичний метод та комплекс спеціальних методів і прийомів наукового пізнання. Загальнонауковий діалектичний метод застосовується в процесі пізнання сутності права на доступ до інформації.
Порівняльно-правовий метод дозволив простежити ґенезу утвердження права на доступ до інформації в правовій системі України. Був також використаний конкретно-соціологічний метод вивчення документів при проведенні дослідження стану забезпечення права на доступ до інформації органами влади через інформаційний запит. Формально-логічний метод застосовувався при розмежуванні і формулюванні понять і таких визначень, як право на доступ до інформації, інформація та публічна інформація, свобода інформації та ін.
Теоретичне підґрунтя курсової роботи становили праці таких вчених: І.В. Арістової, Ю.В. Безверхої, В.М. Брижко, Т.А. Костецької, Г.Г. Почепцова, Л. Г. Чистоклетова та ін.
Нормативну базу роботи становлять: положення Конституції України; законодавства України та зарубіжних країн у сфері правового регулювання права на доступ до інформації та ін.
РОЗДІЛ І ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА В ГАЛУЗІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СВОБОДИ ІНФОРМАЦІЇ І УКРАЇНІ
1.1. Нормативно-правове регулювання доступу до інформації
Сьогодні інформація виступає головним чинником соціалізації людини, об’єднувальною ланкою між людиною, суспільством і державою. Об’єктивне і вчасне інформування громадян з боку держави та надання необхідної для функціонування держави інформації з боку громадян, отримання учасниками суспільних відносин достовірної й повної інформації про перебіг подій у країні та навколишньому середовищі, використання інформації для задоволення власних потреб є основою та запорукою побудови і формування демократичної, правової держави, громадянського та інформаційного суспільства.
Державна інформаційна політика передбачає створення таких правових норм, які б забезпечували можливість учасників правовідносин вільно реалізувати право на інформацію. Першочерговим завданням галузі інформаційного права є забезпечення основних міжнародних принципів доступу громадян до відкритої інформації:
презумпція відкритості та вільного доступу до інформації;
повнота та достовірність інформації; своєчасність надання інформації;
обмеження права доступу до інформації відповідно до законних режимів доступу до інформації;
право судового оскарження при забороні доступу громадян до відкритої інформації.
Найважливішими для людини є такі види інформації, які впливають на її життя, здоров’я, навколишнє середовище, якість продуктів харчування, рівень життя, на її права та обов’язки. Така інформація, доступ до якої не може бути обмеженим, отримала назву «відкрита інформація».
Відносини щодо доступу до інформації в Україні в основному регламентує Закон України «Про інформацію» [12]. Однак доступ до окремих видів інформації різними суб’єктами регламентується Законами України «Про державну таємницю», «Про телекомунікації», «Про Національну програму інформатизації», «Про Концепцію Національної програми інформатизації», «Про охорону праці», «Про науково-технічну інформацію», «Про телебачення і радіомовлення», «Про бібліотеки і бібліотечну справу», «Про охорону культурної спадщини», «Про охорону дитинства», «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» та іншими.
У ст. 50 Конституції України закріплено, що кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення. Така інформація ніким не може бути засекречена. Тобто держава на конституційному рівні гарантує право вільного доступу до вказаних видів інформації [13].
Дослідження питання забезпечення доступу до інформації в Україні та його конституційно-правового регулювання прямо пов’язано з дотриманням конституційних прав і свобод людини та громадянина, а також підтриманням національної безпеки України, яка, відповідно до чинного законодавства України, включає в себе: захищеність життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, за якої забезпечується сталий розвиток суспільства, своєчасне виявлення, запобігання та нейтралізація реальних і потенційних загроз національним інтересам у всіх сферах державної політики.
Прийняття Закону України «Про доступ до публічної інформації» стало важливим кроком у сфері дотримання конституційних прав та свобод людини в Україні. Особливістю доступу до публічної інформації є набуття органами влади більшої відкритості та прозорості для громадян, що значно зменшує можливість зловживань і порушень. Закон передбачає значний набір
інструментів, які дозволяють громадянам краще контролювати владу та захищати свої права.
Магістр