Курсова робота з кримінального права (ID:751251)

Вiк – складне, об’ємне i багатопланове поняття, вивченням якого займаються рiзнi науки: медицина, педагогiка, психологiя, фiлософiя, соцiологiя, кримiнальне право i кримiнологiя. В кримiнальному правi вiк здебiльше розглядають як ознаку суб’єкта кримiнального правопорушення. Законодавче визначення вiку суб’єкта кримiнального правопорушення обмежується кiлькiсним визначенням мiнiмальної вiкової межi, з якої може наставати кримiнальна вiдповiдальнiсть, а саме – передбаченням, з якого вiку може наставати кримiнальна вiдповiдальнiсть та за якi кримiнальнi правопорушення. Це законодавче положення стосується лише суб’єкта кримiнального правопорушення, хоча вiк тiсно взаємозв’язаний i з кримiнально-правовим статусом потерпiлого вiд кримiнального правопорушення. Аналiз дослiджень та публiкацiй по данiй темi дозволяє стверджувати, що в усiх iснуючих наукових працях вiк розглядають у зв’язку з дослiдженням окремих iнститутiв зокрема, суб’єкта кримiнального правопорушення (В.Г. Павлов, А.Ю. Строган), кримiнальної вiдповiдальностi неповнолiтнiх (В.М. Бурдiн, Т.О. Гончарова), осуднiсть суб’єкта кримiнального правопорушення (О.В. Зайцев, В.В. Лень, Т.М. Приходько), пом’якшуючих i обтяжуючих обставин (Т.I. Iванюк, М.П. Короленко) тощо. В той же час цiлiсного вчення про вiк в науцi кримiнального права не сформовано, i комплексне дослiдження вiку не проводилося.