Зразок роботи
ВСТУП
У сучасних умовах зростання злочинності зростає кількість осіб, обвинувачених у вчиненні злочинів на території окремої країни, які намагаються уникнути відповідальності, переховуючись в іншій країні. Тому дії одного чи кількох урядів недостатньо для адекватного виправлення злочинних проявів. Одним із основних шляхів вирішення цієї проблеми є міжнародне співробітництво у боротьбі зі злочинністю.
Важливу роль у зміцненні та розвитку міжнародного співробітництва між державами відіграє міжнародне співробітництво. Значним є також вплив можливостей такої допомоги на захист законних інтересів, прав і свобод особи, суспільства і держави, зміцнення міжнародного правопорядку та боротьбу зі злочинністю.
Аналіз змісту основних міжнародних документів, присвячених боротьбі зі злочинністю, показує, що проблема підвищення ефективності співробітництва в цьому напрямку є надзвичайно актуальною як для окремих країн, так і для міжнародних організацій, членом яких є Україна, зокрема, ООН і Рада Європи.
На сьогодні кримінально-процесуальне законодавство містить положення, які регулюють порядок надання та отримання міжнародної правової допомоги у кримінальних справах. Отже, з прийняттям нового КПК України держава увійде в міжнародно-правовий простір і займе належне їй місце.
Поняття міжнародно-правової допомоги у кримінальних справах є загальним щодо поняття окремих її видів, тому видається, що визначення останніх має ґрунтуватися на співвідношенні загального з одиничним.
1. ПОНЯТТЯ ТА ПРАВОВА ОСНОВА МІЖНАРОДНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА ПІД ЧАС КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ
На сучасному етапі поглиблюється роль міжнародного та національного права під час здійснення зовнішнього контролю за злочинними проявами та застосування державного примусу до осіб, які вчинили кримінальне правопорушення.
Кримінально-процесуальний кодекс України містить окремий розділ IX «Міжнародне співробітництво під час кримінального провадження», який містить роз’яснення таких окремих положень щодо загальних засад міжнародного співробітництва, міжнародної правової допомоги під час судових дій, видачі осіб, які вчинили кримінальне правопорушення (екстрадиція), кримінальне провадження в порядку прийняття, визнання та виконання вироків іноземних судів та передача засуджених.
Відповідно до ст. Відповідно до статті 542 Кримінально-процесуального кодексу міжнародне співробітництво - це діяльність уповноважених органів під час кримінального провадження, яка полягає у використанні необхідних засобів для надання міжнародної правової допомоги шляхом надання документів, виконання певних процесуальних дій, видачі осіб. вчинені кримінальні злочини, тимчасова передача осіб, притягнення до кримінальної відповідальності, передача засуджених і виконання вироків.
Важливою формою міжнародного співробітництва держав у боротьбі зі злочинністю є співробітництво у сфері судочинства за різними видами кримінальних правопорушень. Така форма співпраці називається міжнародно-правовою допомогою.
Міжнародна правова допомога - це офіційна діяльність державних органів, яка здійснюється на основі міжнародних договорів. Угоди про правову допомогу забезпечують більш повну реалізацію національної юрисдикції та уникнення конфліктів юрисдикції; саме з цією метою держави їх підписують. З появою міжнародних судових органів міжнародні договори можуть передбачати можливість надання правової допомоги для здійснення міжнародної кримінальної юрисдикції.
Організація міжнародної допомоги здійснюється компетентними органами суверенних держав. Уповноважені (центральні) органи в Україні згідно зі ст. 545 КПК це: Генеральна прокуратура України та Міністерство юстиції України.
У міжнародному та національному праві органами юстиції вважають: органи прокуратури в особі відповідних прокурорів; орган досудового розслідування в особі слідчих та керівників органів досудового розслідування; суди загальної юрисдикції; Міністерство юстиції України.
Підтримка національних центральних бюро (НЦБ) Інтерполу може бути використана для допомоги правоохоронним органам. Ці бюро Інтерполу є бюро, які з’єднують Інтерпол з поліцією країн-членів Інтерполу. Вони є основою для підтримки міжнародного поліцейського співробітництва. Діяльність Інтерполу заснована в 1923 році з метою задоволення потреб держав у координації та координації спільних зусиль у боротьбі з міжнародною та національною злочинністю.
Правовою основою міжнародного співробітництва у сфері кримінального судочинства є Конституція України, загальновизнані принципи і норми міжнародного права та міжнародні договори України, Кримінальний кодекс України, Кримінально-процесуальний кодекс України, Закони України «Про прокуратуру», «Про міжнародні договори України», щодо ратифікації міжнародних договорів України про правову допомогу з кримінальних правопорушень, які встановлюють загальні та спеціальні правила з урахуванням того, як має відбуватися міжнародне співробітництво з різних видів кримінальних правопорушень.
Базовими міжнародними правовими актами є: Устав ООН, Загальна декларація прав людини, що була прийнята Генеральною Асамблеєю ООН (1948 р.), Європейська конвенція про захист прав і основних свобод 1950 р., Віденська конвенція 1969 р. про право міжнародних договорів, що вступила в дію в1980 р., Конвенція ООН 2000 р. проти транснаціональної злочинності, а також інші міжнародні акти ООН та інших міжнародних організацій.
Договори про правову допомогу в основному стосуються таких питань, як екстрадиція, примусове виконання рішення іноземного суду, примусове виконання окремої повістки до суду та питання колізійного права. Іноді це можуть бути інші питання, наприклад обмін інформацією відповідно до Європейської конвенції про інформацію про іноземне право 1968 року.
Перелік напрямів правової допомоги, які включаються в конкретний договір, залежить від договору між державами; це може бути екстрадиція, а для окремого кола осіб – правова допомога у кримінальному провадженні. Питання правової допомоги можуть бути включені до міжнародних договорів щодо уніфікації кримінального законодавства. Запит про правову допомогу може бути відхилено, якщо надання такої допомоги зашкодить суверенітету чи безпеці запитуючої держави або суперечить законодавству запитуючої держави.
Магістр